Венсан Лендон

Венсан Лендон
Vincent Lindon
	Венсан Лендон на Каннському МКФ, 2018
Дата народження	15 липня 1959 (62 роки)
Місце народження	Булонь-Біянкур, Франція
Громадянство	Франція
Професія	актор
Alma mater	Курси Флоран[1]
Роки активності	1983 — наш час
Дружина	Сандрін Кіберлен (1998—2008)
Діти	Suzanne Lindond
IMDb	ID 0512071
Нагороди та премії
	Почесний «Магрітт» (2016) • Люм'єр (2016) • Сезар (2016)
	Венсан Лендон у Вікісховищі

Венса́н Лендо́н (фр. Vincent Lindon; нар. 15 липня 1959, Булонь-Біянкур, О-де-Сен, Франція) — французький актор, сценарист та режисер. П'ять разів був номінований на французьку кінопремію «Сезар» за найкращу чоловічу роль. У 2015 році був нагороджений призом за найкращу чоловічу роль 68-го Каннського кінофестивалю за гру у фільмі Стефана Брізе «Закон ринку»[2][3].

Біографія

Венсан Лендон народився 15 липня 1959 року в Булонь-Біянкур, департамент О-де-Сен у Франції. Його батько був підприємцем, мати журналісткою. В дитинстві захоплювався боксом, який, після численних травм, батьки змусили кинути[4]. Після закінчення коледжу Венсан потрапив на знімальний майданчик стрічки «Мій американський дядечко» Алена Рене де працював помічником костюмера[5].

1979 року Венсан Лендон поїхав до США, де навчався музиці та водночас брав уроки акторської майстерності у Нью-Йорку і Бостоні. Повернувшись до Франції, вступив до школи Курси Флоран та у 1983 році дебютував в кіно, знявшись у фільмі Поля Бужена́ «Сокіл»[5].

Грав переважно невеликі ролі у фільмах іменитих режисерів. Так, третьою за рахунком роботою Лендона стала роль у фільмі «Наша історія» Бертрана Бліє з Аленом Делоном, Наталі Бей, Жаном-П'єром Даруссеном та Жераром Дармоном. Серед найпомітніших робіт Венсана Лендона наприкінці 1980-х — фільм Діани Кюрі «Закоханий чоловік», а також «Останнє літо у Танжері» Александра Аркаді з Тьєррі Лерміттом та Валерією Голіно у головних ролях.

У 1988 Лендон знявся у «Студентці» Клода Піното, де зіграв роль романтичного музиканта Неду, відчайдушно закоханого в героїню Софі Марсо. Після цього став одним з улюблених акторів французького глядача та отримав у 1989 завдяки роботі у цьому фільмі Приз Жана Габена[4].

У 1992 Венсан Лендон знявся у фільмі «Криза» режисера Коліна Серо, за роль у якому вперше номінувався на премію «Сезар» як найкращий актор року. З режисером актор працював ще у двох стрічках — у фільмі «Прекрасна зелена» (1996) та у «Хаосі» (2001).

У 1997 на екран вийшов фільм «Фред» — одна зі знакових для актора робіт, де він у парі з Клотільдою Куро виконав роль невдахи з абсолютно засмученим життям.

З 2000 по 2013 роки актор ще чотири рази номінувався як найкращий актор року на премію «Сезар», але так і не отримав нагород.

У 2001 році Венсан Лендон дебютував як режисер, поставивши за власним сценарієм стрічку «Не треба історій!».

У 2013 році Лендон очолював журі 39-го фестивалю американського кіно у Довілі[6].

У травні 2015 року Венсан Лендон за найкращу чоловічу роль у фільмі «Закон ринку» (реж. Стефан Брізе) удостоєний призу 68-го Каннського кінофестивалю, у в лютого 2016 отримав премію «Сезар» як Найкращий актор[7].

Особисте життя

З 1990 по 1995 роки був у близьких стосунках з принцесою Монако Кароліною. У 1993 познайомився з акторкою Сандрін Кіберлен, з якою знявся у чотирьох спільних стрічках, та з 1998 до 2008 році перебував у шлюбі[8]. У пари народилася донька Сюзанна[9]. Від попередніх стосунків у актора також є син Марсель (нар. 11.12.1996).

Фільмографія

Венсан Лендон у Каннах, 2006

Бенуа Жако та Венсан Лендон на Берланіре, 2015

Актор

Ролі Венсана Лендона у кіно
Рік	Фільм	Оригінальна назва	Роль	Примітки
1983	Сокіл	Le faucon	інспектор
1984	Зведення рахунків	L'addition	Магнум
	Наша історія	Notre histoire	Бреше
	Острів дівчинки в блакитному	L'île de la jeune fille bleue	Фредерік	телевізійний
1985	Слово поліцейського	Parole de flic	Дакс
1985	Життя, як я хочу	Une vie comme je veux	Артюр	телевізійний
1986	Тридцять сім і два щоранку	37°2 le matin	Richard le jeune policier
	Стежите за поглядом	Suivez mon regard	Un loubard violeur
	Ягідний блюз	Prunelle Blues	Фернан
	Вулиця півмісяця	Half Moon Street	Сонні
	Єврейський зв'язковий	Yiddish Connection	Жі
1987	Останнє літо у Танжері	Dernier été à Tanger	Ролан Барре
1987	Закоханий чоловік	Un homme amoureux	Брюно Шоллер
1988	Декілька днів зі мною	Quelques jours avec moi	Фернан
1988	Студентка	L'étudiante	Нед
1990	Таке життя	La Baule-les-Pins	Жан-Клод
	Бувають дні... Бувають ночі	Il y a des jours… et des lunes
	Гаспар і Робінзон	Gaspard et Robinson	Робінзон
	Нечаєв повертається	Netchaïev est de retour	Даніель Лоренсон / Нечаєв
1992	Прекрасна історія	La belle histoire	Сімон Шулель
1992	Криза	La crise	Віктор Баррель
1993	Усе про це	Tout ça… pour ça!	Ліно
1994		L'irrésolu	Франсуа
1995	Ненависть	La haine	П'яний чоловік
1996	Задушені життя	Vite strozzate	Франческо
	Жертви	Les victimes	П'єр Дюваль
	Прекрасна зелена	La belle verte	Макс
1997	Фред	Fred	Фред
1997	Сьоме небо	Le septième ciel	Ніко
1998	Папараці	Paparazzi	Мішель Вердьє
1998	Школа плоті	L' École de la chair	Кріс
1999	Улюблена теща	Belle maman	Антуан
	Мій маленький бізнес	Ma petite entreprise	Іван Лансі
	Тільки не скандал	Pas de scandale	Луї Жанкур
2001	Божевільний день середа	Mercredi, folle journée!	Мартін
2001	Хаос	Chaos	Поль
2002	Брат воїна	Le frère du guerrier	Тома
2002	П'ятниця, вечір	Vendredi soir	Жан
2003	Ох вже ці доньки!	Filles uniques	Брюно
	Ціна життя	Le coût de la vie	Coway
	Ключі від машини	Les Clefs de bagnole
2004	Довірся	La confiance règne	Крістоф Жерар
2005	Вуса	La moustache	Марк
2005	Живий літак	L'avion	П'єр
2006	Як каже Шарлі	Selon Charlie	Серж
2007	А раптом це любов?	Je crois que je l'aime	Люка
2007	Ті, хто залишаються	Ceux qui restent	Бертран Лівен
2008	Кожен хоче кохати	Mes amis, mes amours	Матіас
	Усе заради неї	Pour elle	Жульєн Оклер
	Мисливці на драконів	Chasseurs de dragons	Ліан-Чу	озвучування
2009	Ласкаво просимо	Welcome	Сімон Сальма
2009	Мадемуазель Шамбон	Mademoiselle Chambon	Жан
2011	Биття серця	Un coeur qui bat	Le narrateur
	Опівнічний дозвіл	La permission de minuit	Давід
	Батько	Pater	Венсан Лендон
	Усі наші бажання	Toutes nos envies	Стефан
2012	Августина	Augustine	професор Жан-Мартен Шарко
2012	За кілька годин до весни	Quelques heures de printemps	Ален
2013	Славні ублюдки	Les salauds	Марко Сільвестрі
2014	Моя провина	Mea culpa	Сімон
2015	Щоденник покоївки	Journal d'une femme de chambre	Жозеф
	Закон ринку	La loi du marché	Тьєррі
	Білі лицарі	Les chevaliers blancs	Жак
2017	Роден	Rodin	Огюст Роден
2018	На війні	En Guerre	Лоран Амедео
2021	Титан	Titane

Сценарист

2011: Батько / Pater (реж. Ален Кавальє)
2001: Не треба історій! / Pas d'histoires! (реж. Венсан Лендон)
1998: Папараці / Paparazzi (реж. Ален Берберян)

Визнання

Нагороди і номінації Венсана Лендона[10]
Рік	Категорія	Фільм	Результат
Приз Жана Габена
1989	Найперспективніший молодий актор		Нагорода
Премія «Сезар»
1993	Найкращий актор	Криза	Номінація
2000		Мій маленький бізнес	Номінація
2008		Ті, хто залишаються	Номінація
2010		Ласкаво просимо	Номінація
2013		За кілька годин до весни	Номінація
2016		Закон ринку	Нагорода
Премія товариства незалежного кіно Chlotrudis (Chlotrudis Awards)
2007	Найкращий актор	Вуса	Нагорода
Кришталевий глобус
2008	Найкращий актор	Ті, хто залишаються	Номінація
2010		Ласкаво просимо	Номінація
2013		За кілька годин до весни	Номінація
Італійський національний синдикат кіножурналістів
2010	Європейська «Срібна стрічка» найкращому акторові	Ласкаво просимо	Нагорода
Премія «Магрітт»
2016	Почесний «Магрітт»		Нагорода
Премія «Люм'єр»
2016	Найкращий актор	Щоденник покоївки та Закон ринку	Нагорода
2019	Найкращий актор	На війні	Номінація

Примітки

Les anciens du Cours Florent — Курси Флоран.
d:Track:Q99617510 d:Track:Q916444
Henry Barnes (24 травня 2015). Cannes 2015: Jacques Audiard's Dheepan wins the Palme d'Or. The Guardian. Процитовано 6 червня 2015.
Rebecca Ford (24 травня 2015). Cannes: 'Dheepan' Wins the Palme d'Or. The Hollywood Reporter. Процитовано 6 червня 2015.
Vincent Lindon : sa biographie. cinefil.com. Процитовано 26.05.2015.
Vincent Lindon. Sa biographie. AlloCiné. Процитовано 26.05.2015.
Vincent Lindon président du jury à Deauville. 15 травня 2011. Процитовано 26.05.2015.
Cesar Awards: Philippe Faucon’s Drama ‘Fatima’ Wins Best Film. Variety. Процитовано 27 лютого 2015.
Paris Match, 11 жовтня 2012
Sandrine Kiberlain, mariage à l’aveugle. Gala. Процитовано 26 травня 2015.
Повний перелік нагород на номінацій Венсана Лендона на сайті IMDb(англ.)

Посилання

Венсан Лендон на сайті IMDb (англ.)(англ.)
Біографія Венсана Лендона на сайті AlloCiné(фр.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36774"_data-entity-id="Q99617510">[http://www.coursflorent.fr/ecole/anciens/acteurs?page=1_Les_anciens_du_Cours_Florent]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Курси_Флоран|Курси_Флоран]].</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q99617510]][[d:Track:Q916444]]</div>-1] Les anciens du Cours Florent — Курси Флоран.
d:Track:Q99617510 d:Track:Q916444

[2] Henry Barnes (24 травня 2015). Cannes 2015: Jacques Audiard's Dheepan wins the Palme d'Or. The Guardian. Процитовано 6 червня 2015.

[3] Rebecca Ford (24 травня 2015). Cannes: 'Dheepan' Wins the Palme d'Or. The Hollywood Reporter. Процитовано 6 червня 2015.

[cinefil-4] Vincent Lindon : sa biographie. cinefil.com. Процитовано 26.05.2015.

[allocine-5] Vincent Lindon. Sa biographie. AlloCiné. Процитовано 26.05.2015.

[6] Vincent Lindon président du jury à Deauville. 15 травня 2011. Процитовано 26.05.2015.

[variety-7] Cesar Awards: Philippe Faucon’s Drama ‘Fatima’ Wins Best Film. Variety. Процитовано 27 лютого 2015.

[8] Paris Match, 11 жовтня 2012

[9] Sandrine Kiberlain, mariage à l’aveugle. Gala. Процитовано 26 травня 2015.

[10] Повний перелік нагород на номінацій Венсана Лендона на сайті IMDb(англ.)