Стефан Ессель

Стефа́н Фредері́к Ессе́ль, також Штефан Гессель (фр. Stéphane Frédéric Hessel; нар.20 жовтня 1917, Берлін, Німеччина — пом.27 лютого 2013, Париж, Франція[2]) — французький дипломат, правозахисник, колишній розвідник та боєць французького руху опору. Був одним з розробників Загальної декларації прав людини у 1948 році.

Стефан Ессель
Stéphane Hessel
фр. Stéphane Hessel
Народився 20 жовтня 1917(1917-10-20)
Берлін, Німеччина
Помер 27 лютого 2013(2013-02-27) (95 років)
Париж, Франція
Поховання
цвинтар Монпарнас : 
Країна  Франція
Місце проживання Париж,  Франція
Діяльність дипломат, розвідник, правозахисник
Відомий завдяки Один з розробників Загальної декларації прав людини
Alma mater Вища нормальна школа, Ельзаська школаd, Лондонська школа економіки та політичних наук, École Libre des Sciences Politiquesd і ліцей Людовика Великого
Вчене звання Q110377297?
Знання мов французька[1], німецька і англійська
Заклад Організація Об’єднаних Націй
Членство Jean Moulin Clubd
Роки активності з 1946
Magnum opus Time for Outrage!d і Get involved!d
Посада президент
Батько Franz Hesseld
Мати Selinad
Брати, сестри Ulrich Hesseld
У шлюбі з Vitia Hesseld
Діти Anne Hesseld
Нагороди

Burgerschapsprijs Stichting P&Vd (2011)

Four Freedoms Award - Freedom from Wantd

Премія Північ-Південьd (2004)

Prix de l’Académie de Berlind (2011)

Adam Mickiewicz awardd (2009)

honorary citizen of Brusselsd (12 травня 2011)

IMDb ID 0381593
Сайт engagezvous.com

Життєпис

Стефан Ессель народився у буржуазній єврейській родині у Берліні, його батьком був німецький письменник Франц Гессель. У 1924 році родина переїхала до Франції й оселилася у Парижі, де 1939 року Стефан взяв французьке громадянство. Навчався у Франції та за кордоном, зокрема у Лондонській школі економіки та політичних наук, вивчав політологію.

З початком Другої світової війни Ессель відмовився приєднатися до уряду Віші і почав співпрацювати з Французького руху опору і особисто Шарлем де Голлем. 1944 року був арештований гестапо і відправлено до концентраційного табору Бухенвальд. У концтаборі Есселю вдалося вижити завдяки тому, що він взяв ім'я вже померлого в'язня, якого спалили у крематорії замість нього. Під час транспортування в'язнів у 1945 році йому вдалося втекти з табору.

Після закінчення війни, в жовтні 1948 року Стефана Есселя було призначено представником Франції в Організації Об'єднаних Націй, де у тому ж році він був одним з розробників Загальної декларації прав людини. В ООН Ессель від імені Франції виступав посередником у влагодженні міжетнічних конфліктів під час деколонізації у різних регіонах світу. Захист прав людини став одним з основних пріорітетів Есселя в ООН і у Франції. У 1962 році він заснував у Франції, освітню асоціацію помочі африканським емігрантам, також був членом французької комісії з прав людини.

Ессель критикував Ізраїль за військові злочини.[3]

За свій внесок у захист прав людини удостоївся премії ЮНЕСКО, а також отримав титул «Посол Франції».

«Обурюйтеся!»

У жовтні 2010 року 93-річний Ессель видав 32-сторінкову брошуру «Обурюйтеся!» (фр. «Indignez-vous!»), що стала світовим бестселером. Її видали понад 40 мовами загальним накладом у 4 млн примірників. Твір також перекладений українською, але так і не був виданий.

Ессель закликає до «мирного і ненасильницького повстання» проти влади олігархів з метою ліквідувати нерівність між багатими і бідними, забезпечити дійсну свободу преси, відновити систему соціального захисту, сприяти захисту довкілля. Автор виступає з нищівною критикою політики Ізраїлю на палестинській території, за що зазнав нападки з боку про-ізраїльських організацій Франції. На думку оглядачів, книжка Есселя надихає на протестні акції молодь у всьому світі.[4][5]

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Стефан Ессель помер у віці 95 років (швед.). «Zeit». Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 27 лютого 2013.
  3. Александр МАЙСТРОВОЙ. АКАДЕМИЯ САМОНЕНАВИСТИ
  4. Бунтарська доба // Тиждень. — 2012. — 19 січня
  5. У Франції помер Стефан Ессель — редактор Декларації прав людини // BBC

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.