Деколонізація

Деколонізація — процес надання незалежності та повного суверенітету домініонам, підмандатним територіям, колоніям.

Колоніалізм у 1945

Передумови

Політику зламу колоніальних імперій проголосила Атлантична хартія 1941, коли в обмін на підтримку у Другій світовій війні США зажадали відкритого доступу на ринки колоніальних країн.

Чехословацький плакат «Африка в бою за свободу»

Вирішальний злам колоніальної системи (деколонізація) відбувся в 1947 (незалежність Індії) і 1960 — незалежність низки африканських володінь. Країни, що звільнилися від колоніальної залежності, отримали назву країн Третього світу. І в постколоніальний період розвинені західні країни зберігають своє економічне панування над багатьма країнами Третього Світу, в першу чергу, у вигляді нееквівалентного торгового обміну (неоколоніалізм). Країни Третього Світу виступають в ролі джерел дешевої сировини і резервуарів дешевої робочої сили, що дає можливість західним корпораціям мінімізувати тут свої витрати. Неоколоніальному закабаленню сприяє те, що розвинені країни контролюють товарні і фінансові ринки, підтримують вигідні їм валютні курси. Західні товари поступають на ринки країн, що розвиваються, нерідко за монопольно високими цінами, що особливо стосується високотехнологічної, фармакологічної і військової продукції.

Слабкі корумповані режими країн Третього Світу нерідко перебувають під політичним контролем розвинених країн і не здатні добитися справедливого співвідношення цін, забезпечити контроль за поверненням валютної виручки і збільшити збирання податків для розвитку власної освітньої і наукової сфери. Хронічно росте заборгованість більшості країн, що розвиваються.

Теоретики деколонізації

Див. також

Література
  • А. Б. Давидсон. Тропическая и южная Африка в XX веке // «Новая и новейшая история» (Москва). — 2000. — № 5. — С. 10-29.(рос.)
  • А. В. Денисов. А. Ю. Урнов. СССР и деколонизация Африки // «Азия и Африка сегодня» (Москва). — 2010. — № 12.(рос.)
  • В.Головченко. Деколонізація // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.186 ISBN 978-966-611-818-2
  • І. В. Івлєва. Заборгованість країн, що розвиваються // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
  • Амилкар Кабрал. Революция в Гвинее. Избранные статьи и речи. — Москва: Наука, 1973. — 279 с.(рос.)
  • Франц Фанон. Гнані і голодні. — Київ: Вперед, 2016. — 227 стор.
  • Е. В. Хахалкина. Гарольд Макмиллан и «Год Африки»: подули ли новые ветры над континентом? // «Новая и новейшая история» (Москва). — 2016. — № 4. — С. 60-74.(рос.)
  • Я. Янсен, Ю. Остергаммель. Деколонізація: коротка історія (Є. Брайлян) // Український історичний журнал. — 2018. — № 2. — С. 203-209.
  • Hélé Béji, Nous, décolonisés, Arléa, Paris, 2007, 235 p.(фр.)
  • Raymond F. Betts, Decolonization: The Making of the Contemporary World, Routledge, 2004, 144 pp.(англ.)
  • Amilcar Cabral, Return to the Source: Selected Speeches of Amilcar Cabral, New York: Monthly Review, 1973, 110 pp.(англ.)
  • Bernard Droz, Histoire de la décolonisation au XXe siècle, Le Seuil, Paris, 2009, 385 p.(фр.)
  • Frantz Fanon, Les damnés de la terre, éd. François Maspero, Paris, 1961.(фр.)
  • Albert Memmi, Portrait du colonisé, précédé du portrait du colonisateur, éd. Buchet/Chastel, Paris, 1957.(фр.)
  • Kwame Nkrumah, Neo-Colonialism, the Last Stage of Imperialism, London: Thomas Nelson & Sons, 1965. 200 p.(англ.)
  • Todd Shepard, Voices of Decolonization: A Brief History with Documents, Bedford/St. Martin's, 2014, 208 pp.(англ.)
  • Tony Smith, «A Comparative Study of French and British Decolonization», in Comparative Studies in Society and History, Vol. 20, No. 1. (January 1978), pp. 70–102.(англ.)

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.