Стефан Замойський

Стефан Евстахій Замойський (пол. Stefan Eustachy Zamoyski; бл. 1620 - 1682) — шляхтич, урядник Корони Польської Речі Посполитої. Представник українсько-польського шляхетського роду Замойських гербу Єліта.

Стефан Евстахій Замойський
Stefan Eustachy Zamoyski
Народився бл. 1620
Помер 1682(1682)
Країна Річ ПосполитаКоролівство Польське
Діяльність урядник, політичний діяч
Відомий завдяки володар Винник
Суспільний стан шляхтич
Посада київський каштелян
Термін 1662—1671 (київський каштелян)
Попередник Александер Тарновський
Наступник Миколай Подльодовський
Конфесія римо-католик
Рід Замойські
Батько Вацлав Замойський
Мати Зофія Пшонка
Родичі Александер Цетнер (швагер)
У шлюбі з Дорота Лещковська
Герб

варіант гербу Єліта

Життєпис

Народився близько 1620 року[1].

1655 р. брав участь в обороні Ченстоховського монастиря від нападу шведів. Посідав уряд київського каштеляна (1662 року його попередник Александер Тарновський гербу Леліва отримав уряд сандомирського каштеляна,[2] а його наступник Миколай Подльодовський гербу Яніна (пол. Mikołaj Podlodowski посідав уряд з 1671 року[3]), володар Винник 1650—1682 рр.[4]

За привілеєм короля від 4 квітня 1653 р. Стефан Замойський став орендарем (посесором) села Миклашів[5], його піддані повинні працювати по три дні на тиждень для дідичного села Винники, де є фільварок. Миклашів був королівщиною і кожен раз надавався в оренду, а Винники були власністю вже другого покоління Замойських (Стефан тут виріс)[4].

17 травня 1666 р. польський король Ян II Казимир дозволив Стефанові Замойському перетворити Винники на місто, надавши йому магдебурзьке право, створити тут купецьке братство і ремісничі цехи та двічі на рік проводити у місті великі ярмарки — на Михайла та Зелені свята.[4]

Помер 1682 року.

Сім'я

1662 p. одружився[4] з Доротою Лещковською (пол. Dorota Leszczkowska, бл. 1638[6] —1695 або 1696) гербу Правдич,[6] донька Марека Лещковського, який купив село Сагринь у Стефана Лаща[7]. Мав дві дочки.

Примітки
  1. Stefan Eustachy Zamoyski z Zamościa h. Jelita (ID: 14.186.91).
  2. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr… — T. 1. — Cz. 1. — S. 222.
  3. Podlodowski Mikołaj z Przytyka h. Janina (zm. po 1674) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1981. — T. XXVI/2. — Zeszyt 111. — S. 133. (пол.)
  4. Байцар А. Винники: Науково-популярне краєзнавче видання … — С. 76.
  5. Mikłaszów (rus. Mykłasziw) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 397. (пол.) — S. 397.
  6. Dorota Leszczkowska z Leszczkowa h. Prawdzic (ID: 14.186.90). (пол.)
  7. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1911. — Cz. 1. — T. XIV. — S. 130—131. (пол.)

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.