Миклашів
Миклаші́в — село в Україні, у Підберізцівській сільській об'єднаній територіальній громаді Львівського району Львівської області. Населення за переписом 2001 року становило 1029 осіб. Орган місцевого самоврядування — Підберізцівська сільська ОТГ.
село Миклашів | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район/міськрада | Львівський район |
Громада | Підберізцівська сільська ОТГ |
Код КАТОТТГ | UA46060350050023788 |
Облікова картка | с. Миклашів |
Основні дані | |
Засноване | 1409 |
Населення | 1029 |
Площа | 2,22 км² |
Густота населення | 463,51 осіб/км² |
Поштовий індекс | 81140[1] |
Телефонний код | +380 3230 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°49′54″ пн. ш. 24°13′31″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
246 м |
Водойми | р. Миклашівка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 81140, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Миклашів |
Карта | |
Миклашів | |
Миклашів | |
Мапа | |
|
Історія
Перша письмова згадка про село належить до 1409 року.
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується священник (отже, уже тоді була церква), млин, 4 корчми і 10 ланів (близько 250 га) оброблюваної землі[2].
До 2017 року село підпорядковувалося Миклашівській сільській раді Пустомитівського району.
Відомі мешканці
Народились
- Йосифа (Вітер) — мати-ігуменя Якторівського монастиря сестер-студиток (1932—1939), підпільного монастиря в місті Скалат (1956—1988). Перша українка, яку визнали «Праведником народів світу» за порятунок єврейських дітей під час Голокосту (1976).
- Попович Богдан Васильович — український скульптор.
Примітки
- Довідник поштових індексів України. Львівська область. Пустомитівський район
- Źródła dziejowe. T. XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa : Skład główny u Gebethnera i Wolffa, 1902. — S. 153.
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 602. — 15 000 прим.
- Mikłaszów (rus. Mykłasziw) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 396. (пол.) — S. 396—397. (пол.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.