Стефан (Веляновський)

Народився 1 травня 1955 року в селі Добрушево на півдні Соціалістичної Республіки Македонія.

У 1969 році поступив В македонську православну семінарію Климента Охридського в Скоп'є, яке закінчив у 1974 році. У тому ж році поступив на богословський факультет Бєлградського університету, який закінчив у 1979 році.

У тому ж році повернувся в Македонію і рішенням Синоду неканонічної Православної церкви Македонії призначений вчителем в православну семінарію Климента Охридського.

У 1980 році зарахований до аспірантури Інституту святого Миколая в Барі, Італія, в якій спеціалізувався на патристиці і візантології . У 1982 році закінчив аспірантуру.

Після повернення в Югославію, з 1982 по 1987 роки був професором по кафедрі Старого Завіту і патрології на богословському факультеті Скопского університету.

2 липня 1986 року був пострижений у чернецтво в монастирі Святого Наума, 3 липня висвячений у сан ієродиякона, а 6 липня — в сан ієромонаха.

12 липня 1986 року хіротонісаний в єпископа Злетовско-Струмичского з возведенням у сан митрополита.

В наступні роки був деканом богословського факультету Скопийского університету, прес-секретарем Синоду Православної церкви Македонії, головним редактором церковної газети «Црковен Живот» і головним секретарем архієпископа Охридського і Македонського.

З 1987 по 1989 роки тимчасово керував Американсько-Канадською єпархєю.

У 1989 році Злетовско-Струмичська єпархія, яку він очолював, була розділена на Брегалнишську на чолі з митрополитом Стефаном і Струмишську на чолі з митрополитом Гораздом (Дмитрієвським)[2].

У 1990 році призначений ректором православної семінарії в Скоп'є.

На церковно-народному соборі, який відбувся 9 жовтня 1999 року в соборному храмі Святої Софії в Охриді, був обраний і 10 жовтня настолован як п'ятий глава Православної церкви Македонії, і з тих пір він виконував обов'язки архієпископа Охридського і Македонського[3].

11 грудня 2009 р. зустрівся із заступником голови Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату Миколою Балашовим. Тоді Балашов сказав: що незалежна держава повинна мати "незалежну церкву", і це повинно означати процес надання автокефалії Македонської ПЦ[4].

11 травня 2015 року зустрівся з Патріархом Болгарським Неофітом у кафедральному Олександро-Невському соборі Софії[5].

У кінці січня 2020 року подякував Вселенському патріарху Варфоломію за те що він прийняв апеляцію від нього.[6]

У кінці лютого 2021 року архієпископ Стефан направив патріарху Сербської ПЦ Порфирію листа, у якому висловив сподівання, що з його правлінням "проявиться істинна християнська любов, а міжцерковні відносини будуть розвиватися в інтересах наших близьких народів та Церков".[7]