Стильпномелан
Стильпномелан (англ. stilpnomelane; нім. Stilpnomelan m) — Мінерал, водний силікат калію, заліза, магнію і алюмінію шаруватої будови. Назва — від грецьк. «стильпнос» — блискучий і «мелас» — чорний (E.F.Glocker, 1827).
| Стильпномелан | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений (А)[1][2] |
| IMA-номер | IMA1971 s.p. |
| Хімічна формула | (K,Ca,Na)(Fe,Mg,Al)₈(Si,Al)₁₂(O,OH)₃₆·nH₂O |
| Nickel-Strunz 10 | 9.EG.40 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь |
чорний[3], Глянець[3] |
 Стильпномелан у Вікісховищі | |
Опис
- 1. За Є. Лазаренком: (K, H3O)(Fe2+,Fe3+, Mg, Al)3[(OH)2Si4O10]∙nH2O.
- 2. За К.Фреєм: K0,6(Fe, Mg)6 (Si8Al)(O, OH)27•(2-4)Н2О.
- 3. За «Fleischer's Glossary» (2004): K(Fe, Mg)8(Si, Al)12(O, OH) 27.
Домiшки: MnO; Na2O.
Сингонія моноклінна. Форми виділення: листуваті або волокнисті аґреґати, кірочки. Густина 2,59-2,96. Тв. 3-4. Колір зелено-чорний, бурий. Поширений гідротермальний мінерал, який утворюється на останній стадії метаморфізму гірських порід, збагачених залізом. Зустрічається в слабко метаморфізованих сланцях, часто у формі залізистих кварцитів. Асоціює з піритом, сидеритом, лімонітом, сфалеритом, кварцом.
Розповсюдження
Знахідки: Гессен (ФРН), Горні-Удолі, Горні-Бенешов, Штернбнрґ (Моравія, Чехія), Хібічов (Словаччина), кантон Ґраубюнден (Швейцарія), Нордмаркен (Швеція), Казахстан.
Різновиди
Розрізняють:
- стильпномелан залізистий (різновид, в якому переважає закисне залізо над окисним; вміст FeO — 20-30 %, Fe2O3 — 3-14 %),
- стильпномелан залізисто-манґанистий (різновид, що містить до 22 % FeO, до 8 % Fe2O3 і до 7 % MnO),
- стильпномелан залізний (різновид, де переважає окисне залізо над закисним; вміст FeO — 1,5-14 %; Fe2O3 –22-32 %),
- стильпномелан манґанистий або парсетенсит (різновид, що містить до 34 % MnO; за назвою Парсеттенс-Альп, Швейцарія).
Інші значення терміну
Невпорядковані змішаношаруваті зростки гідрослюди та вермікуліту — продукти зміни триоктаедричних слюд. Синоніми: мінгуетит, халькодит.
Див. також
Примітки
- International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- International Mineralogical Association: Commission on New Minerals and Mineral Names // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 1971. — Vol. 38, Iss. 293. — P. 102–105, 102–105. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MINMAG.1971.038.293.14
- Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Стильпномелан // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Стильпномелан // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.