Столова гора

Столо́ва гора (нім. Tafelberg, англ. table mountain) або ме́са (від араб., порт., ісп. mesa — «стіл») — гора з усіченою, плоскою вершиною і крутими (у верхніх частинах обривистими), інколи східчастими схилами.

Столові гори. Крим, Україна.

Гамсберг, Намібія

Монте-Санту та Монте Сан-Антоніо, Сардинія

Тафельберг (Тулі), Гренландія

Серро-Неґро, Аргентина

Столова гора. Колорадо.

Плоскі поверхні столових гір складені переважно стійкими до руйнування гірськими породами (вапняки, трапи, пісковики), що залягають горизонтально або майже горизонтально; в тропіках столові гори бувають вкриті бронюючою латеритною кіркою. Часто розташовані по периферії столових країн при їхньому ерозійному розчленуванні, проте трапляються і у вигляді окремих ізольованих височин (острівні гори).

Як правило столові гори складені з осадових гірських порід. Схили такої гори зазвичай круті, майже прямовисні. У розрізі цей вид геологічних утворень має довгасту форму, тобто в одному з напрямків плато на вершині гори витягнуто. Своєю усіченої у верхній частині формою столові гори зобов'язані процесам денудації — ерозії та вивітрюванню. Одним з різновидів столових гір є ті гори, у яких їх плоска вершина складена не з осадових порід, а покрита затверділої вулканічною корою з лави. Такі вершини характерні для сухих районів та є результатом ерозійного розчленування великих плато. Велике число подібних вершин на південному заході США, в Мексиці, Венесуелі, Іспанії, Північній та Південній Африці, Аравійському півострові, Індії, Австралії.