Столяров Андрій Михайлович
Андрій Михайлович Столяров (нар. 20 жовтня 1950, Ленінград) — радянський та російський письменник-фантаст з Санкт-Петербурга.
| Столяров Андрій Михайлович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Андрей Михайлович Столяров | ||||
 | ||||
| Народився |
20 жовтня 1950 (71 рік) Ленінград, СССР | |||
| Країна |
 СРСР Росія | |||
| Національність |
СРСР → Росія | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Alma mater | Біологічний факультет Санкт-Петербурзького державного університетуd | |||
| Мова творів | російська | |||
| Роки активності | 1980 — тепер. час | |||
| Жанр | Фантастика, інша проза , футурологія | |||
|
| ||||
Біографія
Закінчив фізико-математичну школу № 239, потім — біолого-ґрунтознавчий факультет ЛДУ. За фахом — ембріолог. Кілька років працював в науково-дослідних інститутах Санкт-Петербурга. Займався Тератогенезом (вивчення потворного розвитку тварин і людини), експериментальною біологією і медициною. Має ряд наукових робіт.
Художню прозу пише з 1980 р. Друкується з 1984 року. Автор 17 книг. Лауреат багатьох літературних премій. Видавався в Болгарії, Угорщині, Польщі, Чехії, Естонії, Японії. Загальний тираж книг — близько 500 000 примірників. Член Спілки російських письменників, член Російського ПЕН-центру.
У літературі починав як фантаст. У даний час пише в жанрі «магічного реалізму», іноді позначаючи його як містичний реалізм. Намагається продовжувати традиції «петербурзької прози», закладені Гоголем і Достоєвським. Багато творів автора звернені до магії і філософії Петербурга.
Один із засновників (разом з Андрієм Лазарчуком і Віктором Пєлєвіним) «Турбореалізма» — літературного напряму, що стоїть на межі реалізму і фантастики. Статті про Турбореалізм виходили в США і Японії.
Автор багатьох статей з аналітики сучасності, надрукованих в журналах « Прапор», «Дзвін», «Нева», «жовтень», «Новий світ», «Росія XXI» та інших. Автор книги з філософської аналітики «Звільнений Едем» (2008). Лауреат Всеросійського інтелектуального конкурсу «Ідея для Росії», експерт Міжнародної асоціації «Російська культура», керівник Петербурзького інтелектуального об'єднання «Невський клуб».
Літературні премії
- Премія «Велике Кільце» (1988)
- Премія «Велике Кільце» (1989)
- Премія імені Олександра Бєляєва (1990)
- Премія «Старт» (1990)
- Премія «Бронзовий равлик» (1993)
- Премія «Мандрівник» (1994 — двічі)
- Премія «Мандрівник» (1995)
- Премія Російського ПЕН-центру (2001)
- Премія «Місячний меч» (2001)
- Премія «Мандрівник» (2005)
- Премія ім. Гоголя (2008)
- Премія «Мандрівник Гран-прі» (2012)
Бібліографія
- Аварійний зв'язок. — М .: «Молода гвардія», 1988
- Вигнання диявола. — М .: «Прометей», 1989
- Альбом дурня. — СПб .: «Terra Fantastica», 1992
- Малий апокріф. — СПб .: «Terra Fantastica», 1992
- Ченці під місяцем. — СПб .: «Terra Fantastica», 1993
- Дитячий світ. — М .: «АСТ», СПб, «Terra Fantastica», 1996.
- Боги восени. — М .: «АСТ», 1999
- Настає мезозой. — СПб .: «Петербурзький письменник», 2000.
- Хтось Бонапарт. — М .: АСТ, СПб, «Terra Fantastica», 2002.
- Ворон. — СПб .: «Петербурзький письменник», 2003
- Жайворонок. — М .: «АСТ», 2004
- Вигнання диявола. — М .: «ЕКСМО», 2005
- Звільнений Едему. — М .: «АСТ», «Хранитель»; СПб .: "Terra Fantastica. 2008
- Зірки і смуги[1]
- Інший світ. — СПб .: «Terra Fantastica»; «Відкритий університет Сколково» (Серія: «Бібліотека Відкритого університету Сколково»), 2011 року.
- Ми, народ … — СПб .: Видавничий дім Corvus, 2012
- Зворотня перспектива. — Іваново: «Фаворит», 2013
- Зворотня перспектива. — СПб .: Союз письменників Санкт-Петербурга, 2013.
Примітки
Посилання
- Авторські версії творів на сайті https://play.google.com/store/books/author?id=Андрей+%D0 % A1% D1% 82 % D0% BE% D0% BB% D1% 8F% D1% 80 % D0% BE% D0% B2
- Біографія і бібліографія на сайті Лабораторія фантастики
- Деякі публіцистичні роботи