Стрюков Владислав Геннадійович
Владисла́в Генна́дійович Стрюков — солдат резерву, Міністерство внутрішніх справ України.
| Стрюков Владислав Геннадійович | ||
|---|---|---|
.png.webp){kind=small} Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
23 жовтня 1980 Донецьк | |
| Смерть |
29 серпня 2014 (33 роки) Іловайськ | |
| Псевдо | «Стаф» | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Національна гвардія | |
| Формування |
 | |
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
.svg.png.webp){kind=small}
Життєпис
У Коцюбинському закінчив ЗШ № 18, захоплювався бойовими мистецтвами та військовою справою. Працював на Білицькій меблевій фабриці. Здобув вищу освіту.
Доброволець, командир 3-го відділення 2-го взводу охорони спеціального призначення, 2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас». Коли йшов: «А хто, як не я! Хто вас захистить? Це моя війна! Пробачте».
І на війні займався творчістю — перешивав жилети й поліпшував елементи зброї.
Загинув 29 серпня 2014 року при спробі виходу з оточення в Іловайську — розстріляний російськими військовиками в «зеленому коридорі смерті».
Вдома лишилися дружина й донька Іванна. Похований у Коцюбинському Київської області.
На пошанування Владислава Стрюкова в Коцюбинському встановлена пропам'ятна дошка.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (27.11.2014, посмертно).
- Почесний громадянин селища Коцюбинського
Джерела
- Указ Президента України від 27 листопада 2014 року року № 892/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- Стрюков Владислав Геннадійович
- Маєш право ЗНАТИ