Стрілець Руслан Олександрович

Стрілець Руслан Олександрович (нар. 30 червня 1984 року, Дніпро) — український державний службовець, заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (з липня 2020 року)[1]. Тимчасово виконує обов'язки Міністра захисту довкілля та природних ресурсів (від 4 листопада 2021 року)[2]. До цього 12 років обіймав керівні посади у Дніпропетровській ОДА.

Стрілець Руслан Олександрович
в.о. Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України
Нині на посаді
На посаді з 4 листопада 2021
Попередник Роман Абрамовський
Заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації
На посаді з 2 липня 2020
Народився 30 червня 1984(1984-06-30) (37 років)
Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР
Відомий як політик, державний службовець
Країна СРСР і Україна
Освіта ДНУ ім. О. Гончара, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, Придніпровська державна академія будівництва та архітектури і Національна академія державного управління при Президентові України (НАДУ)

Біографія

Народився 30 червня 1984 року в Дніпрі.

У 2006 році закінчив Дніпропетровський національний університет ім. О.Гончара за спеціальністю «Міжнародна економіка»[3]. У 2007—2012 роках обіймав посади головного спеціаліста, заступника начальника відділу в Дніпропетровській облдержадміністрації.

У 2011 році закінчив Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ за спеціальністю «Правознавство»[3]. З 2012 по 2014 рік був заступником начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області, а у 2014−2015 роках — в.о. директора департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА.

У 2015 році балотувався у Дніпропетровську обласну раду 7-го скликання від партії «Блок Петра Порошенка», але не був обраний[4].

У 2016 році закінчив Придніпровську державну академію будівництва та архітектури за спеціальністю «Екологія та охорона навколишнього середовища»[3]. З 2015 по 2019 рік обіймав посаду директора департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА.

У 2019 році закінчив Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування»[3], у тому ж році був призначений на посаду заступника директора Департаменту з питань управління відходами, екологічної безпеки та переходу до кругової економіки в Міністерстві енергетики та захисту довкілля України.

З липня 2020 року є заступником Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України в уряді Дениса Шмигаля[5]. Курує питання цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. Після того як Роман Абрамовський подав у відставку з посади міністра, з листопада 2021 року тимчасово виконує обов'язки Міністра захисту довкілля та природних ресурсів[6]. У жовтні 2021 року презентував Національний реєстр викидів і перенесення забруднювачів — цифровий сервіс на електронному порталі «ЕкоСистема»[3].

З грудня 2020 року — член Комісії з біобезпеки та біологічного захисту при Раді національної безпеки і оборони України[7].

Примітки
  1. Кабінет Міністрів України - Про призначення Стрільця Р. О. заступником Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 13 січня 2022.
  2. Кабінет Міністрів України - Персона. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 13 січня 2022.
  3. Чотири університетські дипломи, кар'єра у Дніпрі та цифровізація у Кабміні: що відомо про в.о. міністра екології Руслана Стрільця. nv.ua (укр.). Процитовано 26 січня 2022.
  4. Стрілець Руслан Олександрович — Біографія, Балотування, Фракції, Політична Агітація | ПолітХаб. www.chesno.org (укр.). Процитовано 26 січня 2022.
  5. Стрілець Руслан. mepr.gov.ua (ua). Процитовано 26 січня 2022.
  6. Цензор.НЕТ. Кабмін призначив Стрільця в.о. міністра екології. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 26 січня 2022.
  7. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №560/2020. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 26 січня 2022.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.