Стукалін Борис Іванович

Борис Іванович Стукалін (4 травня 1923(19230504), село Чуповка Кірсановського повіту Тамбовської губернії, тепер Гавриловського району Тамбовської області, Російська Федерація 28 липня 2004, місто Москва, Російська Федерація) радянський державний діяч, голова Комітету з друку при РМ СРСР, голова Державного комітету СРСР у справах видавництв, поліграфії і книжкової торгівлі, завідувач відділу пропаганди і агітації ЦК КПРС, надзвичайний і повноважний посол СРСР в Угорській Народній Республіці. Член ЦК КПРС у 1976—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 8—11-го скликань.

Стукалін Борис Іванович
Народився 4 травня 1923(1923-05-04)[1]
село Чуповка Кірсановського повіту Тамбовської губернії, тепер Гавриловського району Тамбовської області, Російська Федерація
Помер 28 липня 2004(2004-07-28) (81 рік)
Москва, Росія
Поховання Преображенське кладовище
Громадянство  СРСР,  Росія
Національність росіянин
Діяльність політик
Alma mater Voronezh State Pedagogical Universityd
Знання мов російська
Учасник німецько-радянська війна
Членство ЦК КПРС
Посада депутат Верховної ради СРСР
Військове звання молодший сержант
Партія КПРС
Нагороди

Життєпис

Народився в селянській родині. У 1938—1940 роках навчався в політпросвітшколі міста Острогозька Воронезької області.

У березні 1940 — вересні 1941 року — літературний співробітник Острогозької районної газети «Новая жизнь» Воронезької області.

У 1941—1946 роках — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. З вересня 1941 по січень 1942 року — курсант військової школи радіоспеціалістів у Воронежі, а потім в Новосибірську. З січня 1942 року — радіомайстер військового складу № 619 в Москві, потім майстерні зв'язку 10-ї армії Західного фронту, молодший сержант. З квітня 1944 року — радіомайстер фронтового складу № 748 (2-й Білоруський фронт, Північна група військ).

Член ВКП(б) з 1943 року.

У липні 1946 — грудні 1948 року — пропагандист Острогозького районного комітету ВКП(б) Воронезької області.

У грудні 1948 — березні 1952 року — редактор декількох районних газет Воронезької області, кореспондент воронезької обласної газети «Коммуна».

У 1950 році закінчив заочно Воронезький педагогічний інститут, вчитель історії.

У березні 1952 — вересні 1960 року — редактор воронезької обласної комсомольської газети «Молодой коммунар», редактор воронезької обласної газети «Коммуна».

У вересні 1960 — квітні 1961 року — інструктор, у квітні 1961 — серпні 1963 року — завідувач сектора друку, радіо і телебачення відділу пропаганди і агітації ЦК КПРС по РРФСР.

27 серпня 1963 — грудень 1965 року — голова Державного комітету Ради міністрів Російської РФСР з друку.

У грудні 1965 — липні 1970 року — заступник, 1-й заступник головного редактора газети «Правда».

У липні 1970 — 1 серпня 1972 року — голова Комітету з друку при РМ СРСР.

1 серпня 1972 — 5 липня 1978 року — голова Державного комітету РМ СРСР у справах видавництв, поліграфії і книжкової торгівлі. 5 липня 1978 — 6 грудня 1982 року — голова Державного комітету СРСР у справах видавництв, поліграфії і книжкової торгівлі.

У грудні 1982 — 5 липня 1985 року — завідувач відділу пропаганди і агітації ЦК КПРС.

19 липня 1985 — 8 червня 1990 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Угорській Народній Республіці.

З червня 1990 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 28 липня 2004 року в Москві. Похований на Преображенському цвинтарі Москви.

Нагороди і звання

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.