Стінгтраенг

Стингтраенг (кхмер. ស្ទឹងត្រែង, МФА: [stɘŋ traeːŋ] "Річка очеретів"; лаос. ຊຽງແຕງ Xiang Taeng; тай. เชียงแตง Chiang Taeng 'Місто динь') — провінція в північно-східній частині Камбоджі.

Стінгтраенг
Адм. центр Стінгтраенг
Країна  Камбоджа
Межує з: сусідні адмінодиниці
Аттапи, Провінція Кратьех, Провінція Преахвіхеаd, Провінція Ратанакіріd, Провінція Мондулкіріd, Тямпасак, Провінція Кампонг-Том ?
Населення
 - повне 111 734 осіб[1]
Площа
 - повна 11 092 км²
Часовий пояс UTC+7
Код ISO 3166-2 KH-19
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Стінгтраенг

Історія

Буддійський храм в провінції Стингтраенг

Спочатку територія сучасної провінції була частиною Кхмерської імперії, потім — лаоського королівства Лансанг, а ще пізніше — лаоського королівства Тямпасак. Після франко-сіамської війни 1893 року Чіанг Таенг (Стингтраенг) знаходився під управлінням французького Нижнього Лаосу з 1893 по 1904 рік. У 1904 році французький Лаос передав[2] провінцію французькому протекторату Камбоджа в обмін на Тямпасак, залишивши невелику лаоську меншість в Камбоджі.

Географія

Адміністративний центр — однойменне місто. Площа становить 11 092 км².

Населення

За даними на 2013 рік чисельність населення становить 127 798 осіб[3]. За даними перепису 2008 року населення налічувало 111 671 осіб.

Динаміка чисельності населення провінції за роками:

1998 2005 2008 2013
81 074 103 933 111 671 127 798

Адміністративний поділ

Провінція поділяється на 5 округів:

Код Укр. Кхмерск.
1901 Сєсан សេសាន
1902 Сієм Боук សៀមបូក
1903 Сієм Панґ សៀមប៉ាង
1904 Стингтраенг ស្ទឹងត្រែង
1905 Тхала Баріват ថាឡាបារីវ៉ាត់

Сусідні провінції

 Лаос
Преахвіхеа Ратанакірі
Кампонгтхом Кратьех Мондолькірі

Примітки

  1. http://www.stat.go.jp/english/info/meetings/cambodia/pdf/pre_rep1.pdf
  2. St.John, Ronald Bruce (1998). The land boundaries of Indochina: Cambodia, Laos and Vietnam. University of Durham. ISBN 978-1-897643-32-7.
  3. Stueng Traeng. World Gazetteer. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 2013-05-6.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.