Субфебрильна температура

Субфебрильна температура (Субфебрильна гарячка, Субфебрилітет) — підвищення температури тіла протягом тривалого часу в межах 37,2—38,0 °C. Спостерігається при багатьох захворюваннях, зокрема може свідчити про уповільнений запальний процес.

Субфебрильна температура може спостерігатися при багатьох хворобах. Зокрема при амебіазі, лямбліозі, ГРВІ, хронічному тонзиліті, пневмонії, туберкульозі[1], соматоформній вегетативній дисфункції серця та серцево-судинної системи, пієлонефриті, виразковому коліті, саркоїдозі, хвороби Крона, хвороби Віппла, гострому гепатиті, цитомегаловірусі, герпесі, псоріазі, токсоплазмозі, тифах, бруцельозі, також може бути спричинена паразитами, дисфункцією щитоподібної залози, вірусом Епштейна — Барр (мононуклеозом)[2].

Стійка субфебрильна температура часто спостерігається у жінок у період клімаксу[3].

Субфебрильна температура може бути єдиним проявом гіпертиреозу в його початкових стадіях.

Субфебрильна температура також спостерігається при термоневрозі, після отримання дози іонізуючого випромінювання величиною від 2 до 4 Гр.