Сукіль (річка)

Опис

Довжина 67 км, площа басейну 276 км². Ширина річки 5—12 м, глибина — до 1,5 м. Швидкість течії від 50—60 м/хв до 30—50 м/хв. Похил річки 15 м/км. Береги невисокі, обривисті. Річище звивисте, у верхів'ї порожисте, трапляються водоспади; у пониззі дуже розгалужене, багато островів. Має паводковий режим, розливається під час сильних опадів. Замерзає наприкінці грудня — на початку січня, скресає до середини березня. Льодостав нестійкий.

Від витоків до міста Болехова Сукіль — типово гірська річка. Нижче Болехова має рівнинний характер.

Розташування

Сукіль бере початок з джерел в Українських Карпатах на схилах хребта Зелем'янка, що у Сколівських Бескидах. Тече переважно на північний схід. Впадає до Свічі біля південної околиці села Подорожнього.

Притоки

Населені пункти

Річка протікає через села: Сукіль, Козаківка, Буковець, Поляниця, Тисів, Лисовичі, Задеревач і Великі Дідушичі, а також місто Болехів.

Походження назви

Існує легенда, за якою назва річки має тюркське походження та утворюється з двох коренів: «Су» — вода, «Кіль» — іде на нас.[2]

Цікаві факти
  • Річка Бесарабка (права притока) в місці впадіння в Сукіль значно повноводніша (і довша) від нього. Подібна «несправедливість» спіткала праву притоку Дністра річку Стрий.
  • У нижній околиці села Поляниця на річці є мальовничий Поляницький водоспад. Тут Сукіль спадає кількома широкими каскадами (перекатами) — свого роду сходами. На відстані 4 км від водоспаду розташовані знамениті Скелі Довбуша.
  • Поблизу Поляниці на лівому березі Сукеля виявлено великі підземні печери природного походження.[3]

Примітки
  1. Ивановичъ Ф. Записки школяра-путника относящіися до Галицкой Руси; Львовъ: Тип. Инст. Ставропигійского, С.-33
  2. З історії західної України
  3. Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Івано-Франківська область / Ред. кол. тома: Чернов О. О. (гол. редкол.), Бернацек Т. В., Васюта І. К., Владико Н. М., Гараць В. Й., Кайкан П. Ф., Калита В. Д., Кучеров М. К., Мельничук Я. С., Паркулаб В. М., Педашенко Г. М., Правдива Л. М., Синиця О. І., Столярчук В. Я., Сьома О. П., Федорів Є. В., Федорчак П. С., Хвостін М. П. (заст. гол. редкол.), Ясінський А. Л. (відп. секр. редкол.). АН УРСР. Інститут історії. – К.: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1971. – 640 с. Стор.: 226

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.