Сула австралійська

Сула австралійська[3] (Morus serrator) — вид морських птахів родини сулових (Sulidae).

?
Сула австралійська


Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сулоподібні (Suliformes)
Родина: Сулові (Sulidae)
Рід: Morus
Вид: Сула австралійська
Morus serrator
Gray, 1843

Мапа поширення виду
Синоніми[2]
Sula australis Gould, 1841

Sula serrator Gray, 1843

Посилання
Вікісховище: Morus serrator
Віківиди: Morus serrator
EOL: 45512151
ITIS: 561225
МСОП: 22696675
NCBI: 57658
Fossilworks: 372500

Поширення

Гніздові колонії сули австралійської трапляються вздовж південного узбережжя Австралії, в Тасманії та Новій Зеландії. Одна невелика колонія також знаходиться на острові Норфолк. Взимку птахи мігрують на північ вздовж західного та східного узбережжя Австралії. Світова популяція виду оцінюється у 70-75 гніздових пар.

Опис

Птах завдовжки 84-91 см, розмах крил 170—200 см, вага 2-2,8 кг. Основне оперення білого кольору. Голова та шия у шлюбний період жовтуваті. Криючі крил та центральні хвоста чорного кольору. Дзьоб блакитно-сірий, навколо його основи є ділянка голої шкіри чорного кольору. Очі сірі з синім очним кільцем. Ноги чорно-сірі.

Спосіб життя

Трапляється зазвичай невеликими зграями неподалік узбережжя. Далеко у відкрите море не залітає. Живиться майже виключно рибою. За здобиччю пірнає з висоти 15-30 м, складаючи крила. Під водою перебуває декілька секунд. Моногамні птахи. Гніздяться у жовтні-листопаді колоніями на островах, рідше на материкових скелях. У кладці одне, рідше два яйця. Насиджують почергово обидва партнери. Насідних плям немає. Вони гріють яйця на плавальних перетинках, які до цього часу сильно товщають і рясно забезпечуються кров'ю. Інкубація триває 44 дні. Пташенята вилуплюються голими і сліпими, потім покриваються світлим пухом. У віці восьми тижнів пташеня важить більше, ніж дорослий птах. Виліт пташенят з гнізда відбувається у віці 12-20 тижнів. Через кілька днів після того, як пташеня навчиться літати, батьки перестають його годувати, спонукаючи до самостійності.

Примітки

  1. BirdLife International (2018). Morus serrator: інформація на сайті МСОП(версія 2019.2) (англ.) 14 листопада 2019
  2. Australian Biological Resources Study (7 червня 2014). Species Morus serrator (G.R. Gray, 1843). Australian Faunal Directory. Department of the Environment, Water, Heritage and the Arts, Australian Government. Процитовано 22 червня 2018.
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання

  • Henderson, Carrol (2008). Birds in Flight: The Art and Science of How Birds Fly. Minneapolis, Minnesota: Voyageur Press. ISBN 978-1-61673-139-7.
  • Marchant, S.; Higgins, P.G., ред. (1990). Sula serrator Australasian Gannet. Handbook of Australian, New Zealand & Antarctic Birds. Volume 1: Ratites to ducks; Part B, Australian pelican to ducks. Melbourne, Victoria: Oxford University Press. с. 752–62. ISBN 978-0-19-553068-1.
  • Nelson, J. Bryan (2010) [1978]. The Gannet. London: A&C Black. ISBN 978-1-4081-3857-1.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.