Суннон

Низкою дослідників розглядається як брат короля Маркомира. За Григорієм Турським, в 388 році франки на чолі з Сунноном, Геннобавдом, Маркомиром перейшли кордон Римської імперії і направились в римську Германію і Бельгіку, перебили багато мирних жителів, спустошили територію, а також навели страх на жителів Колонії Агриппіни. Коли про це стало відомо в Трірі, полководці Нанніній і Квінтіній, яким Магн Максим доручив свого малолітнього сина і захист Галлії, зібрали армію і прийшли в Кельн. Франки до того часу вже встигли розграбувати місто і з награбованим пішли за Рейн, залишивши в Галії великий загін, готовий знову почати спустошення. Римлянам вдалося розбити цей загін на чолі з Геннобавдом, який загинув.

Втім Суннон з братом, скористалися з неузгодженості дій римських очільників, завдавши тим нищівної поразки після переходу через Рейн. Згідно з Григорієм Турським, римські війська під командуванням Арбогаста розпочали новий наступ на франків. Франки уклали з римлянами перемир'я, проте в 390 році Арбоґаст знову пішов на них війною для відновлення кордону на Рейні. На початку 392 року франки на чолі з Сунноном і Маркомиром разом з алеманами уклали нові угоди з Римом. Римляни за наказом Стіліхона відправили Маркомира на заслання або тримали в полоні, а Суннон спробував помститися за свого брата, але був убитий власним оточенням. За деякими відомостями, це сталося 400 року.

• Hermann Reichert, Helmut Castritius: Sunno. In: Reallexikon der Germanischen Altertumskunde (RGA). 2. Auflage. Band 30, Walter de Gruyter, Berlin / New York 2005, ISBN 3-11-018385-4, S. 134—136.
• Shanzer, Dunata; Mathisen, Ralph W (2011). Romans, Barbarians, and the Transformation of the Roman World: Cultural Interaction and the Creation of Identity in Late Antiquity. Farnham, Inglaterra: Ashgate Publishing, Ltd.