Супутниковий телефон

Супутниковий телефон — портативний чи стаціонарний телефон, що передає інформацію безпосередньо через супутникову мережу, створену телекомунікаційними супутниками.

Залежно від оператора зв'язку, зоною покриття супутникової мережі може бути або вся Земля — глобальне покриття, або обмежені окремі райони земної поверхні — регіональне покриття. Пов'язано це з тим, що використовуються або супутники на малій висоті, які при достатній кількості покривають зоною охоплення всю Землю, або супутники на геостаціонарній орбіті, де вони не рухаються відносно Землі і не «бачать» її повністю.

Супутниковий телефон (Inmarsat)

За розміром супутниковий телефон можна порівняти зі звичайним мобільним телефоном[1], але він зазвичай має додаткову антену. Існують також супутникові телефони у стаціонарному виконанні. У будь-якому разі, для використання супутникового телефону необхідно, щоб між його антеною та супутником не існувало механічних перешкод та зберігалася пряма видимість на супутник. Супутникові телефони використовуються для зв'язку в зонах, де відсутний наземний або стільниковий зв'язок.

Номери супутникових телефонів як правило мають спеціальний код країни. Так, у системі Inmarsat використовуються коди з +870 по +874, в Iridium +8816 та +8817.

Оператори рухомого супутникового зв'язку

Моделі сучасних супутникових телефонів

Порівняльна таблиця супутникових телефонів (станом на квітень 2015)

Заборона супутникових телефонів

В деяких країнах володіння супутниковим телефоном є незаконним:

Як правило, супутникові телефони забороняють у авторитарних державах, які прагнуть тримати під контролем населення (не існує технології перехоплення трафіку супутникового телефону, це унеможливлює підслуховування розмов).

Див. також

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.