Сухарєв Василь Олексійович

Василь Олексійович Сухарєв (нар. 2 (15) серпня 1911(19110815) пом. ?) — радянський футболіст, що виступав у довоєнні роки на позиції півзахисника у київських клубах «Локомотив» та «Динамо». Був учасником матчів у окупованому Києві в 1942 році у складі команди «Старт», в тому числі і в так званому «Матчі смерті».

Василь Сухарєв
Особисті дані
Повне ім'я Василь Олексійович
Сухарєв
Народження 2 серпня 1911(1911-08-02)
Смерть невідомо
Громадянство  СРСР
Позиція Півзахисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1936 «Динамо» (П'ятигорськ)4+(0+)
1937 «Спартак» (Харків)9(0)
1938—1940 «Локомотив» К43+(0+)
1944—1946 «Динамо» К27+(0+)
Звання, нагороди
Нагороди
Медаль «За бойові заслуги»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Біографія

Команда «Старт» (у темних футболках) і «Флакельф» (у білих) перед першим матчем 6 серпня 1942 року (справа наліво): Гончаренко, Балакін, Сухарєв, Коротких, Клименко, Комаров, Трусевич, Тимофєєв. Сидять: Ткаченко, Путистін (без майки), Мельник, Чернега

Народився 2 серпня 1911 року (за старими стилем). До створення єдиного чемпіонату СРСР виступав за харківський «Желдор» та київське «Динамо».

У перших двох чемпіонатах СРСР 1936 року виступав за нижчолігове «Динамо» з П'ятигорська, а у сезоні 1937 року у групі «В» за «Спартак» (Харків).

1938 року разом з київським «Локомотивом» дебютував в елітному дивізіоні. Залізничники не змогли зберегти місця в Групі «А», але Сухарєв продовжив до війни грати в цій команді.

Учасник футбольних матчів команди «Старт» в червні—серпні 1942 року в окупованому Києві, в тому числі і в так званому «Матчі смерті».

З 1944 року став виступати за відновлене київське «Динамо», де грав у Групі «А» сезонів 1945 та 1946.

У вересні 1964 року Указом Президії Верховної Ради СРСР медаль шістьох учасників тих подій Володимира Балакіна, Макара Гончаренка, Михайла Мельника, Михайла Путистіна, Михайла Свиридовського, Василя Сухарєва — відзначили медаллю «За бойові заслуги». При цьому в указі, опублікованому 10 вересня 1964 р. в газеті «Правда» (№ 254) практично у всіх були змінені ініціали — Н. А. Балакін, М. І. Гончаренко, Н. Ст. Мельник, В. С. Путистін, А. П. Свиридовський, П. Р. Сухарєв[1].

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.