Сухий Індол

Сухий Індол (раніше Куру-Індол; рос. Сухой Индол, крим. Quru İndol) — річка в північно-східному Криму, довжиною приблизно 53 км, з площею басейну 156 км². Середня витрата води в річці — 0,22 м³/с, обсяг стоку — 6,93 млн. м³[1]. Інша назва річки — Куру-Індол[2] (крим. quru -«сухий»).

Сухий Індол
44°58′55″ пн. ш. 35°02′35″ сх. д.
Витік джерело Тамара, розташоване біля підніжжя гори Лиса, або Машук в східній частині Головного пасма Кримських гір
• координати 44°58′55″ пн. ш. 35°02′35″ сх. д.
• висота, м 75
Гирло Мокрий Індол
• координати 45°10′12″ пн. ш. 35°01′46″ сх. д.
Країни:  Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Довжина 53 км
Площа басейну: 156 км²
Середньорічний стік 0,22 кубічний метр за секунду
Ідентифікатори і посилання
код ДВР Росії 21020000312106300002140
GeoNames 692221

Сухий Індол маловодна річка, тільки в паводки доносить воду до Мокрого Індола[3]. Витік річки — джерело Тамара, розташоване біля підніжжя гори Лиса, або Мачука[4] в східній частині Головного пасма Кримських гір. Тече по балці Мухаль-Узень[5], на північ від автодороги Р23 Сімферополь — Феодосія приймає зліва струмок Такете-Су[6]. Нижче села Привітне річка практично зникає, формально впадаючи в Мокрий Індол у селі Відродження[7]. Існує також думка, що Сухий Індол повинен впадати в Сиваш[8]. На військово-топографічній карті генерал-майора Мухіна 1817 року річка підписана Куруандал і, судячи з карти, тече в Сиваш[9]. Але вже на мапі 1842 року Куро-Індол зникає у Нового Карабаю[10]. На триверстовій мапі 1865—1876 року пересихаюча Куру-Індол впадає в Індол уже в Карабаї[11]. Час закреплнія за річкою сучасної назви поки не встановлено — на кілометровій карті Генштабу Червоної армії 1941 року, в якій назви та інші виправлення на планах дані на липень 1941 року, підписаний Сухий Індол[12].

Примітки
  1. Рескомводгосп АРК. Сухий Індол. Архів оригіналу за 23 серпня 2013. Процитовано 28 березня 2016.
  2. Короткий словник «Крим. Географічні назви»
  3. Орталанскій струмок. Архів оригіналу за 1 березня 2013. Процитовано 28 березня 2016.
  4. Джерела Криму. Джерело Тамара. Архів оригіналу за 7 серпня 2013. Процитовано 28 березня 2016.
  5. Атлас гірського Криму. Карта східного Криму від Білогірська до Судака, C0
  6. Атлас. Подорожуємо по гірському Криму. Вид. НВЦ Союзкарта, 2010 р ISBN 978-966-1505-08-6 Стор. 11
  7. Село Відродження на картах
  8. Річки північного і північно-східного схилу гір
  9. Карта Мухіна 1817 року.
  10. Карта Бетева і Оберга. Військово-топографічне депо, 1842 р.
  11. Трехверстовая карта Криму ВТД 1865—1876. Лист XXXIII-14-d
  12. /map-krym_genshtab1941/?x=35.030758&y=45.107043 Карта Криму Генштабу Червоної армії 1941 р.

Посилання

Література
  • Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.