Сухопарник

Сухопарник, паросушник — елемент конструкції паровоза, що служить для уловлювання води, захоплюваної з котла паровоза разом з парою, і шкідливої для циліндрів. Розміщається у паровому ковпаку — циліндричному куполі з котельного заліза, закритому зверху від'ємною кришкою, приклепаному до верхнього барабана парового котла. Крім сухопарника, у ковпаку розміщають регулятор або головний запірний вентиль труби паророзбірної колонки (паровози ФД і ІС). При наявності на паровозному котлі живильного ковпака для швидкого прогріву живильної води (паровози Е^М) ковпак, як правило, поміщається ззаду живильного, тобто на другому барабані циліндричної частини котла. Від'ємна кришка забезпечує легкий доступ для огляду і ремонту регулятора і одночасно може служити лазом для внутрішнього огляду котла.

Сухопарник фінського паровоза Hr1 у розрізі (ліворуч — труба паророзбірної колонки)

Паровий ковпак паровоза С^у 253-15 між димовою трубою і пісочницею

Сухопарник являє собою паросепаратор, здійснюючи відділення дрібних крапельок води від пари. Існують різноманітні конструкції сухопарників: сіткові, інерційні, вібраційні та ін. Відокремлена від пари волога відводиться назад до котла, а пара надходить до запірного вентиля, потім у паропровідну трубу і далі в пароперегрівник.