Сухіашвілі Тамаз Нодарович

Тамаз Сухіашвілі; თამაზ სუხიაშვილი
	лейтенант армії Грузії, доброволець ЗСУ
Загальна інформація
Народження	25 січня 1978; Хашурі, Шида Картлі
Смерть	17 січня 2015 (36 років); У районі Донецька
Військова служба
Формування	Горійський загін спеціального призначення (Грузія),; 93 ОМБр (Україна)
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Донецький аеропорт;
Нагороди та відзнаки

Тамаз Нодарович Сухіашвілі (груз. თამაზ სუხიაშვილი, нар. 25 січня 1978(19780125) — пом. 17 січня 2015) — грузинський військовий, військовослужбовець 93-ї окремої механізованої бригади (Україна). Загинув в ході війни на сході України 17 січня 2015 року. Один із «кіборгів».

Біографія

Тамаз Сухіашвілі народився 25 січня 1978 року в місті Хашурі (Грузія). У 1995 році закінчив середню школу в с. Цхрамуха Хашурського муніципалітету. Протягом двох років проходив строкову службу, після якої записався в батальйон «командос», де прослужив 4 роки. Брав участь у війні в Осетії 2004 року, у російсько-грузинській війні 2008 року, у місіях в Іраку і Афганістані у складі грузинського військового контингенту. Мав звання лейтенанта. З початком війни на сході України у 2014 році залишив службу у загоні особливого призначення МВС Грузії та приїхав в Україну добровольцем, поступивши на службу до 6-ї роти 93-ї окремої механізованої бригади, основою якої стали бійці батальйону Нацгвардії «Донбас».

Останній бій

17 січня 2015 року Тамаз Сухіашвілі зі своєю 6-ю ротою вийшов на підмогу оточеним бійцям в Донецькому аеропорту. Прорватися не вдалося, техніка відступила, але бійці Тамаза продовжували бій протягом п'яти годин, завдяки чому з нового терміналу аеропорту, де трималися українські бійці, були вивезені поранені. Грузинський лейтенант підірвався на міні, перекривши її своїм тілом, чим врятував життя товаришів. В тому бою крім Тамаза загинули ще два українських воїна — старший сержант Віталій Нагорняк та молодший сержант В'ячеслав Лисенко. Понад 20 бійців отримали поранення, серед яких ще троє грузинів. У бою загинув солдат Дмитро Фурдик — поцілив снайпер, коли він витягав пораненого вояка під обстрілом.

У Сухіашвілі в Грузії залишилась дружина та двоє малолітніх дітей. Після прощання із захисником України в Києві на Майдані Незалежності, його тіло було вивезено до Тбілісі. Похований в селі Цхрамуха.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 109/2015 від 26 лютого 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
30 січня 2015 року нагороджений медаллю «За жертовність і любов до України» (посмертно).
Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 17 січня[2][3].

Примітки

Указ Президента України від 26 лютого 2015 року № 109/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 17 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022.
Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 17 січня на YouTube

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Указ Президента України від 26 лютого 2015 року № 109/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

[2] В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 17 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022.

[3] Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 17 січня на YouTube