Сушак

Сушак (хорв. Sušak, італ. Sussak)[1][2][3] — частина Рієки, Хорватія. Вона стикається зі східною частиною міста, відокремлена від центру міста рікою Рєчина, яка колись служила міжнародним кордоном. Помітні особливості Сушака включають громадські пляжі в Печіні і Главаново, а також торговий центр Tower Center.

Сушак
Загальна інформація
45°19′22″ пн. ш. 14°28′07″ сх. д.
Країна  Хорватія
Адмінодиниця Рієка
Поштовий індекс 51000
Транспорт
Зовнішні посилання:
У проєкті OpenStreetMap ↑2260028 ·R (Рієка)
Карта
Сушак
Сушак (Хорватія)
 Сушак у Вікісховищі

Має статус місцевої ради (Mjesni odbor, самоврядна одиниця в Республіці Хорватія), площею 66,07 га, 1.812 чол. населення[4]

Історія

Після скасування Северінської жупанії у 1787 р. на прибережній території від Рієки до Сеня було сформоване так зване Угорське Примор’є, поділене на три дистрикти (котари):  Рієкський (riječki), Бакарський (bakarski) та Вінодольський (vinodolski). Територія Трсата, Сушака, Вежіце і Драге відносилась до бакарського дистрикту (котару). Під час французького правління в період з 1809 по 1813 рр. пряму владу над Трсатом, Сушаком, Подвежіцою і Драгою мав Рієкський магістрат, а після уходу французів адміністрація Рієкського магістрату розповсюджувалась над цією територією до 1834 р., коли за наказом Франца ІІ повинна була повернути територію під управління Бакару.

У 1874 р. із створенням Трстатського муніципалітету (громади) сюди відносились Сушак, Вежиця і Трсат. Спочатку селищна управа розташовувалась у Трсаті, а у 1882 р. Сушак став адміністративним центром дистрикту (котара). В той час Сушак стрімко розвивався, перетворюючись з поселення сільського характеру у справжній міський населений пункт. Були збудовані адміністративні, медичні, шкільні та інші громадські будівлі, та комунальні об’єкти – дороги, водогін, вуличне освітлення тощо.

У 1885 р. міським головою Сушака Хінко Бачичем (Hinko Bačić) було ініційовано і профінансовано будівництво першого в місті отелю Continental. Архітектором став уродженець Сушаку Мате Главан, перший місцевий дипломований спеціаліст в цій галузі. Готель було відкрито у 1888 р.[5]

23 жовтня 1919 р. наказом короля сербів, хорватів і словенців Петра І Карагеоргієвича Сушак було проголошено містом, яке мало на той час 12.000 мешканців. В ході розділу Фіуме після італійської окупації Вільної держави Фіуме, за Римським договором, підписаним у січні 1924 р. Беніто Муссоліні (від Королівства Італія) і Ніколою Пашичем (від Королівства сербів, хорватів і словенців), Сушак залишився містом в складі Королівства СХС, за умови спільного використання портових об’єктів.

1 лютого 1948 р. в результаті виборів до Міського народного комітету в Рієці було закладено підстави для об’єднання Рієки та Сушака. Міські народні комітети Сушака та Рієки запропонували Президії хорватського Сабора об’єднати два міста в одне. 12 лютого 1948 р. відбулося перше засідання Народного комітету Рієки, на якому було засновано котар Рієка.

Згадки в літературі

Британська письменниця, журналістка, діячка суфражистського руху Ребека Уест (1892 - 1983) в 1937 році здійснила подорож Югославією, і на основі зібраних матеріалів у 1941 році видала книгу «Чорне ягня та сірий сокіл» (Black Lamb and Grey Falcon»). В книзі цілий розділ присвячено Сушаку.

Видатні уродженці та мешканці

Примітки
  1. Dominis, Elisabetta De (2004). Istria, Quarnaro, Dalmazia (італ.). Touring Editore. ISBN 9788836530441.
  2. Lusenti, Luigi (26 квітня 2012). La soglia di gorizia - storia di un italiano nell'istria della guerra fredda (італ.). Luigi Lusenti. ISBN 9788863698220. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019.
  3. Praga, Giuseppe (1993). History of Dalmatia (англ.). Giardini. ISBN 9788842702955.
  4. Centar-Sušak. Grad Rijeka (хор.). Процитовано 10 лютого 2019.
  5. Hotel Continental Rijeka | Jadran hotels | Jadran hotels. www.jadran-hoteli.hr (англ.). Процитовано 10 лютого 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.