Сушко Лука Григорович

Народився 16 жовтня 1919 (с. Вербка, Летичівський район, Хмельницька область).

Навчався в піхотному і танковому училищах. З 10.1941 — в 21-й танковій дивізії Ленінградського фронту. З 01.1942 — командир розвідки 104-ї окремої танкової бригади. З 01.1943 — заступник начальника штабу з розвідки. З 1944 — начальник штабу 105-го танкового полку. З 01.1945 — застапник командиру 84-го ґвардійського танкового полку 6-ї танкової армії. 04.1945 — представлений до присвоєння звання Героя Радянського Союзу (подання не реалізоване з невідомої причини). 1945-59 — командир 84-го танкового полку, командир 84 — танкового батальйону. З 1949 — начальник військового навчального танкового центру, голова Куйбишевський ОК ДТСААФ, військовий комендант округу Потсдам (Німеччина), старший викладач тактики у ВНЗ (м. Київ). З 1975 — у відставці. До 10.1999 — у видавництві «Радянська школа».

Могила Луки Сушка

Помер 11 вересня 2011 року. Похований в Києві на Берковецькому кладовищі.

• Відзнака Президента України «Герой України» з врученням ордена «Золота Зірка» (27 жовтня 1999) — за особисту мужність і героїзм, виявлені в боях з фашистськими загарбниками під час Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років[1]
• Орден «За заслуги» III ст.
• Орден Богдана Хмельницького III ст.
• Орден Червоного Прапора, два ордени Вітчизняної війни I ст., орден Вітчизняної війни II ст., два ордени Червоної Зірки
• медалі

• Бузало В. Й. Сушко Лука Григорович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 918. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
• Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С»
• Сушко Лука Григорович // Сайт «Герої України»