Східницьке нафтове родовище

Розташоване у Дрогобицькому районі Львівської області та на території Бориславської міськради (у смт. Східниця, що підпорядковується їй).

Належить до північно-західної частини Орівської скиби Карпат. На території родовища нафту видобували ще в середині XIX ст. У поперечному перетині Східницька структура є асиметричною антикліналлю карпатського простягання, насунутою у півн.-сх. напрямку на сусідню складку. По покрівлі палеоценових відкладів складка утворює 2 локальних склепіння: півн.-західне (Східницька ділянка) та півд.-східне (Урицька ділянка). Сідловина між ними має глибину до 150-200 м. Розміри структури в межах контуру нафтоносності становлять 5,9х0,8 м, висота до 200 м.

Поклади пластові, склепінчасті, тектонічно екрановані, один з них також літологічно обмежений. Режим Покладів пружний, розчиненого газу та гравітаційний.

Відкрите 1858 р. де відбувався видобуток нафти з копаних ям-криниць, т. зв. дучки. Із пробурених свердловин, ручний ударний метод, експлуатується з 1872 р. Запаси початкові видобувні категорій А+В+С₁: нафти — 3812 тис. т; розчиненого газу — 407 млн. м³. Густина дегазованої нафти 826-874 кг/м³. Вміст сірки у нафті до 0,26 мас.%.

Східницьке нафтове родовище освоюється з 1858 р. — тут розпочато промисловий видобуток нафти. Можливість швидкого збагачення привела сюди капітали й численних спеціалістів із Західної Європи та США. Наприкінці XIX ст. тут діяло близько 400 свердловин, і Східниця посіла перше місце за обсягами видобутку нафти в Галичині (в першій чверті XX ст. вона поступилася Бориславу й Биткову).

• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.