Сцинки плестіодони

Загальна довжина представників цього роду досягає 24 см, при цьому значну частину займає хвіст — до 16 см. Колір дорослих особин зазвичай непомітна, часто з темними та світлими поздовжніми смугами, існують види з яскравим кольором. Колір молодих плестіодонів набагато ефектніше, поздовжні смуги у них контрастніші. Характерною особливістю забарвлення молодих ящірок є яскравий колір хвоста, який може бути яскраво-синім, зеленим або рожевим. Синя, блакитна чи синьо-зелене забарвлення хвоста спостерігається, за що вони отримали свою іншу назву. Хвіст дуже ламкий і при небезпеці сцинки легко його відкидають. Сцинки привертають увагу хижака до свого хвоста, який відривають. Плестідіонам вдається втекти. Ця здатність називається автотомія. тобто добровільна жертва частиною тіла для того, щоб втекти, а потім відновити цю частину тіла. Згодом хвіст відновлюється, як правило, має той самий колір, що й інші частини тіла, але коротше ніж був до того. У деяких видів відростає хвіст рожевого кольору.

Мешкають на кам'янистих та глинястих ґрунтах, поблизу водоймищ. Полюбляють ховатися у павшому листі. Часто живуть у лісах. Активні вдень. Харчуються комахами, безхребетними та молюсками.

Усі представники роду відкладають яйця. За сезон робиться 1 кладка, в якій зазвичай до 10 яєць.

Представники цього роду зустрічаються У Північній та Центральній Америкі, на Бермудських островах, в Японії, на південних Курильських островах.

• Smith Hobart M. 2005. Plestiodon: a Replacement Name for Most Members of the Genus Eumeces in North America. Journal of Kansas Herpetology. Number 14.