Сьюзен Полгар

Весільна фотографія Жужі Полгар (2006)

Сьюзен Полгар народилася і виросла в Будапешті (Угорщина) в родині угорських євреїв[7]. У 1994 році вийшла заміж за комп'ютерного консультанта Якоба Шульцмана і переїхала до Нью-Йорка. У них є двоє синів: Том (нар. 1999) і Ліам (нар. 2000). Згодом подружжя розлучилося. У грудні 2006 року Сьюзен вийшла заміж за свого давнього бізнес-менеджера і друга, Пола Труонґа[8][9]. Нині проживає у передмісті Сент-Луїсу (штат Міссурі).

Юдіт Полгар і Софія Полгар (1988)

Сьюзен Полгар і дві її молодших сестери, гросмейстер Юдіт і Міжнародний майстер Софія, були частиною освітнього експерименту, що його проводив їхній батько Ласло Полгар, який прагнув довести, що діти можуть досягнути колосальних успіхів, якщо їх навчати певного предмету з дуже раннього віку. Тезою Ласло було: «Геніїв створюють, а не вони народжуються самі»[10]. Він і його дружина Клара навчали своїх дітей вдома, а шахи були спеціальним предметом. У 2010 році журнал National Geographic опублікував годинний документальний фільм[11], який розповідає про Сьюзен Полгар. Крім шахів, Ласло навчив своїх трьох дочок мови есперанто. Більшість членів її родини зрештою емігрували до Ізраїлю, але сама Жужа в 1994 році, після одруження з громадянином США, переїхала до Нью-Йорка. Члени родини Полгар, бувши євреями, загинули за часів Голокосту, а її бабуся пережила концтабір Аушвіц[12]

В 4 роки Жужа Полгар виграла свій перший шаховий турнір,- чемпіонат Будапешта серед дівчаток до 11 років, з рахунком 10-0. 1982 року, коли їй було 12, виграла чемпіонат світу серед дівчат до 16 років. Попри обмеження на можливість вільно брати участь у міжнародних турнірах, до 1984 року, коли їй було 15, Полгар стала шахісткою з найвищим рейтингом серед жінок у світі[13]

У листопаді 1986 року ФІДЕ вирішила додати по 100 бонусних очок до рейтингу всіх активних гравців жіночої статі, окрім Полгар, а це вибило з її першого місця в рейтинг-листі за січень 1987 року. Обґрунтуванням було те, що рейтинги ФІДЕ для жінок не можна зіставляти з рейтингами для чоловіків, тому що жінки, як правило, грають лише в жіночих турнірах. Полгар була виняток, оскільки до того моменту грала переважно проти чоловіків. Статистичні докази цього рішення не були надійними оскільки, ґрунтувалися на обмеженій вибірці з наявних даних. Полгар та її симпатики стверджували, що цей крок був політично вмотивованим, оскільки ФІДЕ керувалась бажанням змістити її з першого місця на користь чинної тоді чемпіонки світу Маї Чибурданідзе.

У січні 1991 року Жужа стала першою жінкою, яка отримала звання гросмейстера традиційним способом, виконавши три гросмейстерські норми й досягнувши рейтингу понад 2500. Хоча Нона Гапріндашвілі була удостоєна цього звання раніше, але то було спеціальне рішення ФІДЕ. У 1992 році Полгар виграла обидва жіночих чемпіонати світу з бліцу та рапіду[14].

Жужа Полгар взяла собі за правило уникати турнірів лише для жінок, але порушила його, коли увійшла в цикл чемпіонату світу серед жінок 1993. У фіналі кандидатського турніру зіграла внічию проти Нани Іоселіані, але вибула за результатами жеребкування. 1996 року, з другої спроби, стала чемпіонкою світу. Два роки по тому вона мала захищати титул проти Се Цзюнь. Однак Полгар просила перенести матч, оскільки була вагітною і, крім того ФІДЕ не вдалося знайти задовільного спонсора. Зрештою в 1999 році матч був організований, але на умовах, які Полгар не приймала — по-перше, тому що вона недавно народила дитину, Тома, і не мала достатньо часу, щоб відновитися, а по-друге, тому що матч мав відбутися повністю в Китаї, домашній країні її суперниці. Вона також вимагала значно більший призовий фонд[15].

Коли Полгар відмовилася грати на таких умовах, то ФІДЕ позбавила її титулу[16][17] і організувала матч між Се Цзюнь і Алісою Галлямовою, у якому перемогу здобула Се Цзюнь[18]. Полгар подала позов до Спортивного арбітражного суду в Лозанні, вимагаючи грошової компенсації, та повернення їй титулу чемпіонки світу. У березні 2001 року справу вдалося врегулювати. Полгар відмовилася від своїх претензій, а ФІДЕ погодилася відшкодувати її судові витрати в розмірі 25 тис. доларів[19]. Оскільки тоді Се Цзюнь вже була коронованою чемпіонкою світу, то ФІДЕ не могла повернути цей титул Полгар. Надалі вона вже більше не брала участь у жіночих циклах чемпіонату світу.