Сьюзен Серендон
Сью́зен Сере́ндон (англ. Susan Sarandon, 4 жовтня 1946, Нью-Йорк) — американська акторка.
Сьюзен Серендон | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Susan Sarandon | ||||
Ім'я при народженні | англ. Susan Abigail Tomalin | |||
Народилася |
4 жовтня 1946[1][2][…] (75 років) Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США[3][4] | |||
Громадянство | США | |||
Релігія | католицтво | |||
Діяльність | кіноакторка, акторка озвучення, кінопродюсерка, акторка, телеакторка | |||
Alma mater | Католицький університет Америки (1968) і Edison High Schoold (1964) | |||
Роки діяльності | з 1970 — тепер. час | |||
У шлюбі з | Chris Sarandond | |||
Діти | Ева Амуррі | |||
IMDb | nm0000215 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Сьюзен Серендон у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Біографія
Сьюзен Серендон народилася в Нью-Йорку 4 жовтня 1946 року; вона — найстарша з дев'яти дітей в родині. Про кінокар'єру вперше замислилась, вийшовши заміж за актора Кріса Серендона (їх шлюб тривав з 1967-го по 1979-й). Найуспішнішим з її ранніх фільмів був мюзикл Джима Шермана «Шоу жахів Роккі Хоррора» (1975). Наприкінці 1970-х років почалася співпраця Серендон з французьким режисером Луї Малем, вершиною якого стала роль у картині «Атлантик-Сіті» (1980), номінована на премію «Оскар».
Незважаючи на участь Серендон разом із Девідом Боуї та Катрін Деньов у гучному фільмі «Голод» (1983), акторка залишалася порівняно маловідомою серед широкого загалу. Становище змінилося, коли вона дістала ролі в таких комерційно успішних стрічках, як «Іствікські відьми» (1987) і «Даргемський бик» (1988). Працюючи над останнім фільмом, Серендон зблизилася з актором Тімом Роббінсом, відносини з яким тривали до 2009 року [2]. Мають двоє синів: Джек Хенрі (1989) і Майлз (1992). Також Серендон має доньку Єву Амуррі (1985) від режисера Франко Амуррі.
У першій половині 1990-х років Серендон практично щороку номінувалася на «Оскар» за найкращу жіночу роль (за фільми «Тельма і Луїза», «Олія Лоренцо», «Клієнт»). Отримала ж цю премію тільки за роль у драмі Роббінса «Мрець іде» (1994). У наступні роки фільмувалася в кіно зглядно мало. Один з останніх її фільмів — «Зачарована», де вона зіграла злу королеву Наріссу.
Серендон — переконана пацифістка і регулярно бере участь у протестах проти війни в Іраку. Також вона активно виступає за збереження довкілля й виборює права сексуальних меншин.
Фільмографія
- 1975 — Шоу жахів Роккі Хоррора
- 1976 — Зворотний бік півночі
- 1977 — Чарівне дитя
- 1980 — Атлантик-Сіті (Atlantic City) — Саллі Метьюз
- 1983 — Голод
- 1985 — Компрометуючі пози
- 1986 — Жіноча звитяга
- 1987 — Іствікські відьми
- 1988 — Даргемський бик
- 1988 — Милий серцю танець
- 1990 — Білий палац
- 1991 — Тельма і Луїза
- 1992 — Масло Лоренцо
- 1994 — Безпечний прохід
- 1994 — Маленькі жінки
- 1994 — Клієнт — Регіна «Реджі Лав»
- 1995 — Мрець іде
- 1998 — Мачуха
- 1998 — Сутінки
- 1999 — Земні бажання
- 2002 — Сестрички Бенґер
- 2003 — Діти Дюни
- 2003 — У крижаному полоні
- 2004 — Потанцюймо?
- 2004 — Алфі
- 2004 — Ноель
- 2005 — Любов і сигарети
- 2005 — Елізабеттаун
- 2006 — Одержимість Софі
- 2007 — Зачарована
- 2008 — Спіді Гонщик
- 2008 — У гонитві за скарбами
- 2009 — Милі кості
- 2010 — Ви не знаєте Джека
- 2012 — Мій пацан
- 2012 — Хмарний атлас
- 2012 — Робот і Френк
- 2013 — Стукач
- 2017 — Ворожнеча
- 2017 — Дуже погані матусі 2
- 2019 — Тихе серце
- 2021 — Красуня на драйві
Примітки
- SNAC — 2010.
- Internet Broadway Database — 2000.
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #123911524 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- The International Who's Who of Women 2006 — Routledge, 2005. — ISBN 978-1-85743-325-8