Протест

Під проте́стом зазвичай розуміють відносно відкриту реакцію на суспільну ситуацію: іноді на підтримку, але зазвичай проти неї. У залежності від ставлення до нього з боку влади і політичного режиму протести бувають санкціоновані і несанкціоновані. Крайня форма соціального протесту може перерости в революцію.

Протест може мати й формалізоване значення: дипломатичний протест, протест захисника в суді, прокурорський протест тощо.

Види протесту

Політичний протест

Рішучий вираз незгоди з курсом або діяльністю законодавчих, виконавчих чи судових органів влади, будь-кого. Форми політичного протесту можуть бути різноманітними: звернення, заяви, мітинги, страйки, походи. Політичний протест є законною формою декларації політичної позиції, який передбачений правилами і механізмами політичної діяльності. Однак політичний протест може набирати і крайніх екстремістських форм, які виливаються в акти насильства, вандалізму тощо. [джерело?]

Приклади: протест проти фальсифікації виборів призвів до помаранчевої революції в Україні в 2004 році.

Соціальний протест

Протест, спрямований проти соціальної нерівності, проблем, що існують у суспільстві, як правило економічного характеру. Часто переростає в політичну форму.

Приклади: протест проти реформи ЖКГ в Росії, Марш незгодних.

Культурний протест

Протест, викликаний якою-небудь подією у культурному житті і спричинив естетичне обурення населення.

Приклади: карикатурний скандал в Європі, гей-паради і протести проти них, протести проти показу фільму «Код да Вінчі», протест панків проти системи, андеграунду проти мейнстріма.

Актуальні протестні течії

У світі

  • Антивоєнні протести (проти війни в Іраку, Чечні і т. д.)
  • За легалізацію легких наркотиків (у тому числі марихуани)
  • Антиамериканські протести (проти ідеї однополярного світу і гегемонії США)
  • антиглобалістські протести
  • Протести нелегальних емігрантів і вимушених переселенців
  • Антитерористичні протести

В Україні

Форми протесту

Протест може бути з застосуванням насильства і ненасильницький. Історично, ненасильницькі форми протесту поступово витісняють насильницькі.

Ненасильницькі

Насильницькі

Джерела

  • Протест — академічний тлумачний словник української мови
  • Ченовет Е., Стефан М. Дж. Чому ненасильницький спротив ефективний. Стратегічна логіка громадянського конфлікту / Переклад С.Гіріка. — К.: Видавництво «Кліо», 2014 (детальний порівняльний аналіз ефективності різних форм мирних та збройних протестних рухів).
  • Шведа Ю. Політичні партії. Енциклопедичний словник.- Львів: Астролябія.- 2005.- 488 с.
  • Шведа Ю. Теорія політичних партій та партійних систем: Навч. посібник.- Львів: Тріада плюс.- 2004.- 528 с.
  • Обушний М. І., Примуш М. В., Шведа Ю. Р. Партологія: Навч. посібник / За ред. М. І. Обушного.- К.: Арістей.- 2006.- 432 с.

Література

  • В. Мадіссон. Протест політичний // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с. ISBN 978-966-611-818-2

Див. також

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.