Сєща (летовище)

Будівництво аеродрому для важкої авіації з бетонною смугою, яка підігрівалася, почалося на початку 1931 року (начальник будівництва — Аугуст Дусье, латиш, більшовик з дореволюційним стажем).

З 1932 року тут базувалася 9-та Важкобомбардувальна бригада (командир Ціємгал (Цемгал) Альберт Янович, комісар Лосєв Мендель Абрамович (з 1935 року), начальник штабу Шкурін Яків Степанович), до 1936 року укомплектована найбільшими довоєнними бомбардувальниками ТБ-3Р. Повністю бригада називалася «9-та бригада імені 10-го Всесоюзного з'їзду Ленінського комсомолу». До неї входили п'ять ескадрилей, які носили імена Ворошилова, Кагановича, Кірова, Постишева та Косарева.

У роки нацистської окупації під час Другої світової війни на Сєщінському летовищі діяло інтернаціональне підпілля, про героїв якого у 1964 році був знятий чотирисерійний художній фільм «Викликаємо вогонь на себе».

На летовищі до жовтня 2009 року базувався 566-й Солнєчногорський Червонопрапорний ордена Кутузова III ступені військово-транспортний авіаполк[1] 12-ї військово-транспортної авіаційної дивізії 61-ї повітряної армії. На озброєнні полку були літаки Іл-76 та Ан-124 «Руслан».

У повітряній частині параду на Червоній площі 9 травня 2008 року взяв участь літак Ан-124-100 566-го ВТАП.[2]

• Сещенський портал(рос.)

• Форум Жива Сеща
• Аеродроми центрального регіону Росії
• Ан-124 очолить парадний стрій літаків у повітряному частини параду на честь Дня Перемоги
• 566 втап (п. Сеща) : історична довідка