Сібе Шаап

Сібе Шаап (нар. 20 травня 1946 року) — нідерландський політик та філософ, викладач Вільного університету Амстердама та Карлового університету Праги. Фахівець з водних ресурсів.

Сібе Шаап
Sybe Schaap
Народився 20 травня 1946(1946-05-20) (75 років)
Lemmerd, Lemsterlandd, Фрисландія, Нідерланди
Підданство Нідерланди
Діяльність філософ, політик, фермер
Alma mater Амстердамський вільний університет
Посада член Сенату Нідерландів
Партія Народна партія за свободу і демократію

Політична кар'єра

Шаап був членом групи D66 в нижній палаті (1981 — 1986 роки) і членом міської ради Бредервіде (1980 — 1984).

Активний учасник фракції нідерландської партії VVD з 1988 року (до цього — D66 з 1986 року).

Сенатор з 2007 року.

Згодом був головою Водного партнерства Нідерландів[1] і Комітету з питань генетичної модифікації, який очолює дотепер.

В ході Консультативного референдуму 2016 року щодо України виступав за підтвердження Угоди про асоціацію на посаді сенатора[2][3].

Громадська та наукова робота

Здобув економічну, соціологічну і філософську освіту. З 1979 року доцент Вільного університету Амстердама, який закінчив у 1973 році. Його дисертація стосувалась проблематики неомарксизму.

В 1990-х роках був лектором з філософії в Карловому університеті[2], де пройшов габілітацію й захистив роботу на тему ресентименту у роботах Ніцше. Є автором низки книг з політичної філософії.

Провадить консультативну діяльність у галузі водного господарства в різних країнах світу, зокрема щодо боротьби з повенями, зрошування та управління водними ресурсами. Наразі є професором водної політики і управління в Технічному університеті Дельфта.

Діяльність в Україні

З 2008 року його книги регулярно виходять друком в Україні. В них автор звертається до питань політичної та релігійної філософії, зокрема ідей Фрідріха Ніцще, Теодора Адорно та філософів-неомарксистів. Особливу увагу приділяє поняттю ресентименту[4], його психологічним ефектам в модерних суспільствах, впливу на етичне життя окремої людини[1].

Останній цикл праць присвячений темі сучасного популізму: «Мстива отрута», «Детокс (ресентимент і політика)» та «Зваба популізмом: зворотна сторона ілюзії ідентичності». В них Сібе Шаап прослідковує наслідки глобальної тенденції до популізму, а також його витоки в пост-соціалістичній моделі авторитарного лідерства[1].

Публікації в Україні
  • Сибе Шаап. Человек как мера. Учение Ницше о ресентменте. — Київ: «Видавництво Жупанського», 2008. — 208 с. ISBN 978-966-96881-7-0
  • Сібе Шаап. Нездатність забувати. Новий погляд Ніцше на питання про істину. (пер. з німецької О. Кислюка) — Київ: «Видавництво Жупанського», 2009. — 294 с. ISBN 978-966-96882-3-1
  • Сібе Шаап. Здійснення філософії. Метафізичні претензії у мисленні Т. В. Адорно. — Київ: «Видавництво Жупанського», 2011. — 256 с. ISBN 978-966-2355-12-3
  • Сібе Шаап. Прощання із Всемогутнім. Переоцінка етичного життя. — Київ: «Видавництво Жупанського», 2012. — 296 с. ISBN 978-966-2355-30-7
  • Сібе Шаап. Мстива отрута. Ріст невдоволення. — Київ: «Видавництво Жупанського», 2015. — 224 с. ISBN 978-966-2355-56-7
  • DETOX. Розмови з філософом: ресентимент та політика[5] у співавторстві з Наталією Погожевою читав лекції, де піднята проблема детоксикації українського суспільства після Майдану, тобто необхідності очищення від популізму[6].
  • Сибе Шаап. Популистское искушение. Обратная сторона иллюзии идентичности — Київ: «Видавництво Жупанського», 2019. — 256 с. ISBN 978-617-7585-18-2

Примітки
  1. Сібе Шаап: «Майдан був повстанням, яке змінило людей, але не змінило політичну систему»
  2. Погляд збоку. Голландський філософ Сібе Шаап дає оцінку політикам, які сьогодні керують Україною
  3. Позиция Украины на международной арене должна быть четкой и единой – Сибе Шаап
  4. «Коли вони чинять погано, не робіть так само»: нідерландський філософ — про популізм, Росію й ресентимент
  5. Шаап Сібе — Платформа. Платформа. Процитовано 8 грудня 2017.
  6. Не бути «совком»: у Києві презентували книгу про обурення і популізм. Громадське радіо (укр.). 20 жовтня 2016. Процитовано 8 грудня 2017.

Посилання

‎

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.