Сіверо-Одоєвський Опанас Семенович
Сіверо-Одоєвський Опанас (1884, Олександрівськ, Катеринославська губернія, Російська імперія — 26 серпня 1938, Москва, РРФСР, СРСР) — член Центральної Ради, есер, голова ради Слобідської України, Міський голова Харкова (1918), голова ради Слобідської України, жертва сталінського терору.
Сіверо-Одоєвський Опанас | |
---|---|
Народився |
1884 Олександрівськ, Катеринославська губернія, Російська імперія |
Помер |
26 серпня 1938 Москва, РРФСР, СРСР |
Громадянство | Російська імперія → УНР → УРСР |
Національність | українець |
Партія | Українська партія соціалістів-революціонерів |
Діяльність
Влітку 1917 року Сіверо-Одоєвський був Харківським губернським інструктором Української Центральної Ради.[1]
29 січня 1918 арештований силами Михайла Ковенка під час засідання Малої Ради разом з С. Бачинським, П. Любченком, Г. Михайличенком, М. Полозом, О. Шумським зі звинуваченнями в підготовці повстання у військах і намаганні підірвати Центральну Раду зсередини. Тоді їх називали лівобережці або лівобережна фракція Української партії соціалістів-революціонерів, пізніше вони утворили партію боротьбистів. Делегат ІІ Всеукраїнського з'їзду рад у березні 1918 в Харкові.
Працював в наркоматі важкої промисловості, розвідвідділі РККА, інших установах.
Входив до складу товариства політкаторжан.
Сталінські репресії та реабілітація
Заарештований у січні 1938, у серпні засуджений Військовою колегією Верховного суду СРСР як іноземний шпигун. Розстріляний.
Реабілітований у 1956.
Джерела
- Січневе повстання в Києві: герої чи зрадники?
- Біографичний показник/Сіверо-Одоєвський(рос)
- Український Жовтень
- Робітнича газета, № 111, 17.08.1917, Стр.2