Сідлянка
Сідлянка (пол. Siedlanka) — колишнє село на Закерзонні, а тепер — північно-східна частина міста Лежайськ (Підкарпатське воєводство, Лежайський повіт, українська етнічна територія Надсяння).
Мікрорайон
|
Історія
В 1831 р. у селі налічувалося 242 греко-католики парафії Лежайськ Канчуцького деканату Перемишльської єпархії[1], у 1868 р. — 203[2], у 1900 р. — 217[3], у 1910 р. — 241[4].
1934 р. — включення села до об'єднаної сільської ґміни Куриловка Ланьцутського повіту Львівського воєводства.
У 1937 р. в селі проживало 283 греко-католики[5]. У міжвоєнний період українська громада була згуртованою, діяла читальня товариства «Просвіта». Українці-грекокатолики належали до парафії Лежайськ Каньчуцького деканату (з 1920 р. — Лежайського) Перемишльської єпархії.
У 1939 році в Сідлянці проживало 440 мешканців, з них 210 українців, 210 поляків і 20 євреїв[6]. Село входило до ґміни Єльна Ланьцутського повіту Львівського воєводства.
1945 року відповідно до «Угоди про взаємний обмін населенням у прикордонних районах» більшість українського населення Сідлянки була виселена в СРСР. Жителі села були переселені в населені пункти Станіславської області — вивезено 159 осіб (45 сімей)[7].
29 жовтня 1947 року село включене до складу міста Лежайськ. Його територія послужила для розміщення очисної станції каналізаційних стоків, а вулиця, що веде до неї, отримала назву Сідлянка Бічна.
Примітки
- Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos Graeco Catholicae Premisliensis pro Anno Domini 1831, p. 55
- Схиматісм всего клира католіков обряду греческо-руского Епархіи Перемиской на год от Рожд. Хр. 1868. — с. 67.
- Схиматизм всего клира руско-католического Епархій соединених Перемиской, Самборской и Сяноцкой на Рок от Рожд. Хр. 1900. — с. 139
- Схиматизм всего клира руско-католического Епархій соединених Перемиской, Самборской и Сяноцкой на Рок от Рожд. Хр. 1910. — с. 163
- Шематизм греко-католицького духовенства злучених епархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на рік Божий 1937. — с. 60
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 110.
- Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області)