Сідлянка

Історія

В 1831 р. у селі налічувалося 242 греко-католики парафії Лежайськ Канчуцького деканату Перемишльської єпархії[1], у 1868 р. — 203[2], у 1900 р. — 217[3], у 1910 р. — 241[4].

1934 р. — включення села до об'єднаної сільської ґміни Куриловка Ланьцутського повіту Львівського воєводства.

У 1937 р. в селі проживало 283 греко-католики[5]. У міжвоєнний період українська громада була згуртованою, діяла читальня товариства «Просвіта». Українці-грекокатолики належали до парафії Лежайськ Каньчуцького деканату (з 1920 р. Лежайського) Перемишльської єпархії.

У 1939 році в Сідлянці проживало 440 мешканців, з них 210 українців, 210 поляків і 20 євреїв[6]. Село входило до ґміни Єльна Ланьцутського повіту Львівського воєводства.

1945 року відповідно до «Угоди про взаємний обмін населенням у прикордонних районах» більшість українського населення Сідлянки була виселена в СРСР. Жителі села були переселені в населені пункти Станіславської області — вивезено 159 осіб (45 сімей)[7].

29 жовтня 1947 року село включене до складу міста Лежайськ. Його територія послужила для розміщення очисної станції каналізаційних стоків, а вулиця, що веде до неї, отримала назву Сідлянка Бічна.

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.