Сікора араукарієва
Сіко́ра араукарієва[2] (Leptasthenura setaria) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae)[3]. Мешкає в Бразилії і Аргентині.
? Сікора араукарієва | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Leptasthenura setaria (Temminck, 1824) | ||||||||||||||||
Ареал поширення виду | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Synallaxis setaria | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Опис
Довжина птаха становить 17 см, враховуючи довгий хвіст. Голова чорна, поцяткована білими смужками, на тімені є помітний чуб. Верхня частина тіла каштанова, крила і хвіст темні. Горло білувате, нижня частина тіла охриста, поцяткована білими смужками.
Поширення і екологія
Араукарієві сікори поширені на півдні Бразилії (від крайнього південного сходу Мінас-Жерайсу і півдня Ріо-де-Жанейро до півночі Ріу-Гранді-ду-Сулу) та на крайньому північному сході Аргентини (Місьйонес). Вони живуть у вологих рівнинних і гірських лісах бразилької араукарії, а також на плантаціях. Зустрічаються на висоті від 750 до 1900 м над рівнем моря. Живляться комахами, яких шукають серед рослинності.
Збереження
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Араукарієвим сікорам загрожує знищення природного середовища.
Примітки
- BirdLife International (2016). Leptasthenura setaria.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 07 лютого 2022.