Сільська розправа
Сільська розправа — судовий орган в Російській імперії 1775–1796 та 1838–1858 роках.
За настановою «Про управління державним майном» від 1838 сільські розправи були створені у кожній сільській громаді державних селян як «домашній суд першої інстанції».
Складалася з сільського старшини та двох, обраних селянами, представників. Сільські розправи розглядали цивільні справи державних селян власної сільської громади, а також їх провини, не кримінальні злочини.
Вироки сільських розправ були остаточні, якщо:
- стосувались майна, вартістю не більше 5 рублів
- присуджували до штрафу до 1 рубля
- віддавали в громадські роботи на термін до 6 днів
- застосовували покарання різками до 20 ударів
За іншими справами другою інстанцією домашнього суду була волосна розправа.
Див. також
- Волосна розправа
Джерела
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
Посилання
- Розправа // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.