Сімко Шікак

Сімко Шікак (ім'я при народженні: Ісмаїл Аґа Шікак, курд. Simkoyê Şikak; 1887 — 30 червня 1930) — курдський політичний діяч і революціонер, вождь племені Шакак, який підняв повстання проти іранської влади в Курдистані. До 1920 року частина Іранського Курдистану, на захід від озера Урмія, перебували під його контролем[1].

Сімко Шікак
курд. Simkoyê Şikak
Ім'я при народженні Ісмаїл Аґа Шікак
Народився 1887
анонім
Помер 30 червня 1930(1930-06-30)
Ошнавієг, остан Західний Азербайджан, Іран
Країна анонім
Національність курд
Діяльність політик

Життєпис

Народився у відомій курдській феодальній сім'ї, яка була впливовою в часи правління шахів з династії Каджари. Сім'я володіла замком Чіхрік, розташованим поруч з річкою Барандуз в районі міста Урмія на північному заході Ірану. Боротися проти іранської влади на курдських територіях почав з літа 1918 року. До 1920 року частина Іранського Курдистану, розташована на захід від озера Урмія, була під його контролем. У цей час уряд Ірану намагався домовитися з Сімко про обмежену курдську автономію[2].

Сімко серед повстанців-курдів

Сімко Шікак організував сильну курдську армію, яка була набагато сильнішою, ніж іранські урядові сили[3]. Він продовжував розширювати підконтрольну собі територію, і до 1922 року захопив міста Бане та Сердешт[4]. Уміло використавши традиційну ворожнечу між турками та персами, Сімко створив курдську державу.

Сімко Шікак жорстоко розправлявся не тільки з персами але й з християн-ассирійців. Відомо, що він брав участь у масових вбивствах ассирійців у місті Хой[5], та своїми діями спровокував вбивство 1000 ассирійців у місті Сельмас[6].

У 1922 року Сімко Шікак зазнав нищівної поразки в битві при Тадж, та був змушений втекти до Туреччини.

Після вбивства Шимуна XIX Беньяміна, патріарха Ассирійської церкви Сходу, ассирійські очільники Аґа-Петрос та Малік Хошаба об'єднали свої сили та розбили Сімко Шікака біля міста Тазешегр.

Сімко Шікак намагався підняти нове повстання у 1926 році, але знову був розгромлений біля міста Сельмас 10 тисячною іранською армією та змушений був залишити країну[7].

30 червня 1930 року іранські війська заманили Сімко Шікака в засідку та вбили[8].

Джерела
  • F. Koohi-Kamali, "Nationalism in Iranian Kurdistan" in The Kurds: A Contemporary Overview, ed. P.G. Kreyenbroek, and S. Sperl, 252 pp., Routledge, 1992, ISBN 0-415-07265-4 pp. 175, 176.

Примітки
  1. W. G. Elphinston, The Kurdish Question, International Affairs, Vol.22, No.1, pp. 91-103, 1946. p. 97
  2. C. Dahlman, "The Political Geography of Kurdistan", Eurasian Geography and Economics, pp. 271-299, No.4, Vol.43, 2002. p.283
  3. B. O'Leary, J. McGarry,The Future of Kurdistan in Iraq, University of Pennsylvania Press, 355 pp., ISBN 0-8122-1973-2 (see p.7)
  4. F. Koohi-Kamali, "Nationalism in Iranian Kurdistan" in The Kurds: A Contemporary Overview, ed. P.G. Kreyenbroek, and S. Sperl, 252 pp., Routledge, 1992, ISBN 0-415-07265-4 pp. 175, 176
  5. John Joseph, "The Modern Assyrians of the Middle East: Encounters With Western Christian Missions, Archaeologists, and Colonial Power (Studies in Christian Mission) (Hardcover)", BRILL, 2000. p. 147: "Simko and his men had escaped to Khoi where they took part in the massacre of Christians
  6. Maria T. O'Shea, "Trapped Between the Map and Reality: Geography and Perceptions of Kurdistan", Routledge, 2004. p. 100: "Simultaneously, a 1000 Christians were killed in Salmas, in a massacre instigated by Simko."
  7. S. Cronin, "Riza Shah and the disintegration of Bakhtiyari power in Iran, 1921-1934", Iranian Studies, Vol. 33, No. 3-4, pp. 349-376, Summer-Fall 2000 p. 353
  8. M. M. Gunter, The Kurdish Question in Perspective, World Affairs, pp. 197-205, No.4, Vol. 166, Spring 2004. (see p.203)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.