Сінґкеп

Сінґкеп — острів в архіпелазі Лінгга в Індонезії.

Сінґкеп
Географія
0°31′ пд. ш. 104°25′ сх. д.
Акваторія Індійський океан
Група островів Linggad
Площа 757 км²
Довжина 42 км
Ширина 40 км
Найвища точка 34 м
Країна
 Індонезія
Адм. одиниця Острови Ріау
Населення
Сінґкеп
Сінґкеп (Індонезія)

Географія

Острів відокремлений від східного узбережжя Суматри протокою Берхала. Оточений островами Посік (Posik) на заході, Серак (Serak) на південному-заході, Лаланг (Lalang) на півдні, і Селаяр (Selayar) що належить до островів Ріау, і знаходиться між островом Лінгга і Сінґкепом.

Площа становить 757 квадратних кілометрів.

Довжина острова — 42 кілометри, ширина — 40 кілометрів.

Найвища точка — гора Ланджут (475 метрів над рівнем моря).

Населення

Населення острова 26,647 чоловік (згідно даних 2010 року).[1]

Релігія

Провідною релігією на острові є іслам.

Також поширені буддизм, християнство (протестантизм та римо-католицизм), індуїзм і конфуціанство.

Транспорт

На Сінґкепі розташовано два порти — Дабо (Dabo) поруч з Дабосінґкеп і Джаго (Jago) поруч Сунгаїбулух. Після занепаду оловодобувної промисловості сполучення з портом Мунток на острові Бангка в провінції Бангка-Белітунг і Палембангом на Південній Суматрі припинилося. Однак, швидкісний пором продовжує з'єднувати острів з Танджунг Пінангом, звідки місцеві човни можуть бути зафрахтовані до Лінгга. В Сінґкепі також є невеликий аеропорт, здатний приймати невеликі пасажирські літаки (до 40 місць).

Аеропорт Дабо (код IATA — SIQ) знаходиться в Дабо — найбільшому і головному місті Сінґкепу. Він активно використовувався в період розквіту гірничодобувної промисловості. В даний час використовується лише для чартерних рейсів і урядових патрульних літаків.

«Susi Air», що субсидуються державою, виконують пасажирські рейси з Дабо за різними напрямками, такими як Пеканбару, Батам, Танджунгпінанг, Джамбі, і Пангкал-Пінанг.

Історія
Шахта на острові Сінґкеп. 1928 рік

В серпні 1945 року в результаті підписання таємної угоди голландці відкрили США і Великій Британії доступ до покладів торію на острові Сінґкеп, який був життєво необхідним для ядерних процесів.[2]

У 1999 році, за 35 метрів від Сінґкепу докове судно Mighty Servant 2 затонуло після зіткнення з до цього невідомим і не нанесеним на карту гранітним шпилем.[3]

Цікаві місця

На північному заході від Сінґкепу знаходиться рейд Ліннга (Lingga Roads).[4] Під час Другої світової війни він використовувався в якості якірної стоянки для основних підрозділів Імператорського флоту Японії, даючи змогу суднам перебувати поблизу джерел пального. Саме звідси були розгорнуті головні південні сили Японії для Битви в затоці Лейте — наймасштабнішого морського бою в історії.[5]

Посилання
  1. Biro Pusat Statistik, Jakarta, 2011.
  2. Sir John Anderson to Prime Minister, 8 August 1945, CAB126/76 in Forgotten Wars: Freedom and Revolution in Southeast Asia by Bayly, C. and Harper, T. published by Allen Lane an imprint of Penguin Books
  3. Maritime Casualties 1999 And Before.
  4. Kent G. Budge (2011). Lingga. The Pacific War Online Encyclopedia. Процитовано 23 листопада 2013.
  5. David M. Kennedy (March 1999). The Tide Turns in the Atlantic. The Atlantic. Процитовано 23 листопада 2013.

Зовнішні посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.