Джамбі (провінція)

Джамбі (індонез. Jambi) — провінція Індонезії, що розташована в південно-східній частині Суматри. Межує з провінціями Бенгкулу на південному-заході, Південна Суматра на півдні, Західна Суматра на північному заході та Ріау на півночі. Площа провінції 50 058 км²[1], населення 3 092 265 осіб (2010)[2].

Джамбі
Jambi
Девіз: Sepucuk Jambi Sembilan Lurah
«єдине Джамбі з дев'яти земель»
СтолицяДжамбі
ГубернаторФачрорі Умар (Fachrori Umar)
Площа50 058 км²[1]
Населення3 092 265 (2010)[2]
Етнічні групималайці (37,9 %), яванці (27,6 %), керінчі (10,6 %)
Релігіяіслам
Мовималайська[3]
Дата заснування6 січня 1957
Часовий поясUTC+7
Сайтjambiprov.go.id

Історія

У VII ст. на території провінції Джамбі існувала держава Малаю, яку згодом поглинула сусідня буддійська імперія Шривіджая з центром у Палембанзі. Джамбі, поряд із Палембангом, був одним із головних центрів імперії. В Муаро-Джамбі (індонез. Candi Muaro Jambi), за 26 км від сучасного міста Джамбі, збереглися залишки величезного храмового комплексу тих часів. Після падіння Шривіджаї в XI ст. територія провінції увійшла до складу імперії Маджапагіт з східної Яви, яка проіснувала до початку XVI ст.

Поширення ісламу на Індонезійському архіпелазі супроводжувалось утворенням у регіоні численних ісламських держав, серед яких і султанат Джамбі. На початку XVII ст. правитель Джамбі брав участь в альянсі проти Ачеху, а пізніше відмовився прийняти сюзеренітет держави Матарам з Яви та співпрацював з голландцями проти Матараму. Султан Мохаммад Фахруддін, який правив Джамбі в 1833—1841 рр., напав на Палембанг і був розбитий голландцями, після чого змушений був прийняти їхній сюзеренітет.

Японці окупували Суматру під час Другої світової війни (1942—1945), а 1950 року провінція приєдналася до новоствореної Республіки Індонезія як складова провінції Центральна Суматра. 1957 року Центральна Суматра була поділена на провінції Західна Суматра, Ріау та Джамбі.

Географія

Майже третину території провінції, розташовану на заході, займають гори Барісан (індонез. Bukit Barisan). Найвищі вершини — Марусай (2 933 м) та Сумбінг (2 508 м). На кордоні з провінцією Західна Суматра знаходиться вулкан Керінчі — найвища вершина Суматри (3 805 м). Гори вкриті вічнозеленими лісами.

Головна водна магістраль — річка Батанґгарі, придатна для плавання великотоннажних суден до міста Джамбі (80 км від моря). Значна частина східного узбережжя вкрита мангровими лісами.

Адміністративний поділ

До складу провінції входять 9 округів та 2 муніципалітети (міста):

НазваПлоща, км²[1]Населення, осіб
(2010, перепис)[2]
Адміністративний центр
Керінчі (індонез. Kerinci)3 355,27229 495Сіулак (індонез. Siulak)
Мерангін (індонез. Merangin)7 679,00333 206Банко (індонез. Bangko)
Саролангун (індонез. Sarolangun)6 184,00246 245Саролангун (індонез. Sarolangun)
Батанґгарі (індонез. Batang Hari)5 804,00241 334Муарабуліан (індонез. Muara Bulian)
Муаро-Джамбі (індонез. Muaro Jambi)5 326,00342 952Сенгеті (індонез. Sengeti)
Східний Танджунг-Джабунг (індонез. Tanjung Jabung Timur)5 445,00205 272Муарасабак (індонез. Muara Sabak)
Західний Танджунг-Джабунг (індонез. Tanjung Jabung Barat)4 649,85278 741Куалатунгкал (індонез. Kuala Tungkal)
Тебо (індонез. Tebo)6 461,00297 735Муаратебо (індонез. Muara Tebo)
Бунго (індонез. Bungo)4 659,00303 135Муарабунго (індонез. Muara Bungo)
місто Джамбі (індонез. Kota Jambi)103,54531 857
місто Сунгайпенух (індонез. Kota Sungai Penuh)391,5082 293
Провінція Джамбі50 058,163 092 265Джамбі (індонез. Kota Jambi)

Економіка

Сільське господарство, основа економіки, вирощують рис, кукурудзу, каучукові дерева, тютюн, олійну пальму, кокосову пальму. Промисловість виготовляє лісоматеріали, тютюн, напої, гумові вироби, циновки, кошики, тканини і мелений рис.

Місто Джамбі, столиця провінції, лежить на обох берегах річки Батанґгарі. Воно є центром виробництва гуми.Місто було засноване близько 1100 р.

Основні автомобільні шляхи йдуть на південь до Палембангу, на північ до Пеканбару в провінції Ріау та на західне узбережжя Сумарти. Через місто Джамбі здійснюється внутрішнє повітряне сполучення, але в провінції немає залізниць.

Населення

Етнічний склад населення провінції Джамбі, за даними перепису населення 2000 року[4], був таким:

НародиЧисельністьДоля в населенні
Малайці910 83237,87 %
Яванці664 93127,64 %
Керінчі254 12510,56 %
Мінангкабау131 6095,47 %
Банджари83 4583,47 %
Сунданці62 9562,62 %
Буги62 1852,59 %
Інші235 2829,78 %
Всього2 405 378100,00 %

Найбільшою етнічною групою Джамбі є малайці, представлені тут переважно своєю місцевою локальною групою джамбі-малайці. Вони розселені в центральних та східних районах провінції. Керінчі, за походженням і культурою близькі до мінангкабау, розселені на заході, в однойменному окрузі. До числа корінного населення належать також племена кубу (анак-далами), що живуть у віддалених лісових районах.

Крім того, в провінції проживають значні групи мігрантів: яванці, мінангкабау, банджари, сунданці, буги, китайці (37 246 осіб у 2010 році[3]) та ін.

За даними перепису населення 2010 року, в провінції Джамбі проживало 2 950 195 мусульманин (95,4 % населення), 95 561 християнин (3,1 % населення), 30 014 буддистів (1,0 % населення)[5].

Джерела

Примітки

  1. Buku Induk. Kode dan Data Wilayah Administrasi Pemerintahan per Provinsi, Kabupaten/Kota dan Kecamatan Seluruh Indonesia. Menteri Dalam Negeri Republik Indonesia, Gamawan Fauzi (індонез.)
  2. Population Census — Population by Region, Type of Document, and Sex. Jambi Province. Badan Pusat Statistik (BPS — Statistics Indonesia) (індонез.)(англ.)
  3. Kewarganegaraan, Suku Bangsa, Agama, dan Bahasa Sehari-hari Penduduk Indonesia. Hasil Sensus Penduduk 2010 (індонез.)
  4. Leo Suryadinata, Evi Nurvidya Arifin and Aris Ananta. Indonesia's Population: Ethnicity and Religion in a Changing Political Landscape. ISEAS–Yusof Ishak Institute, 2003, p. 16: TABLE 1.2.8. Ethnic Groups of Indonesian Citizens: Jambi, 2000 (англ.)
  5. 2010 Population Census — Population by Region and Religion. Badan Pusat Statistik (BPS — Statistics Indonesia) (індонез.)(англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.