Танджунгпінанг

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим тропічним кліматом. Найтепліший місяць — квітень із середньою температурою 27.2 °C (81 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 26.1 °С (79 °F).[1]

11 лютого 1911 р. голландці повалили владу султана і офіційно анексували султанат, управління яким здійснювалося з Танджунгпінанга. Тут була побудована військова база.

Під час Другої світової війни японські окупанти зробили Танджунгпінанг урядовим центром на островах Ріау.  Після капітуляції Японії, контроль над містом собі повернули голландці, які офіційно залишили його в 1950 році. Острови Ріау стали однією з останніх територій, які увійшли до складу Індонезії і відомі як daerah-daerah pulihan (відновлені регіони). Танджунгпінанг ненадовго став столицею провінції Ріау, допоки в 1960 році столиця не була перенесена в Пеканбару. Закон, прийнятий у 2001 р. визначає Танджунгпінанг в якості самостійного міста, яке стало столицею провінції Ріау.

Іслам є домінуючою релігією в місті. 78.57% населення ідентифікує себе як мусульмани.

Інші релігії: буддизм — 13.58%, християнство — 7.56% , індуїзм — 0,02%  і конфуціанство — 0.27%.

Поруч з Танджунгпінангом знаходиться острів Пеньєгат, де розташовані старий палац султана Ріау і королівські усипальні, а також могила Раджі Алі Хаджі, творця першої малайської абетки. Тут також розташована діюча мечеть. Розглядається питання про включення острова до списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

У місті споруджено 28-метровий монумент Раджі Хаджі Фісабіліллі, загиблому в битві за Малакку проти голландців в 1784 році. Раджа Хаджі Фісабілілла був малайським правителем, замок якого розташованийна острові Пеньєгат.

У Танджунгпінанзі знаходиться культурний центр малайської музики і танцю. Тут регулярно проходять фестивалі. У прилеглому містечку Сенгаранг розташовані відомі буддійські храми.