С-300ПТ

• 5К56С — ПБК командного пункту 5П83С ЗРС С-300ПС

ПБК 5К56 складається з:

• апаратного контейнера Ф9 в якому розміщені:
  • робочі місця операторів;
  • багатопроцесорний обчислювальний комплекс 5Е26.1;
  • апаратура зв'язку;
  • апаратура документування бойових дій.
• автомобіля МАЗ-545М для перевезення контейнера Ф9.

Як телескопічний антенно-щогловий пристрій (АЩП) для зв'язку з вищим за рангом командним пунктом (КП) і автоматичною системою керування (АСК) використовується АЩП ФО-95М "Сосна-М".

Для забезпечення автономного електропостачання ПБК 5К56 використовується модуль системи автономного енергоживлення (САЕ) 5Е452 у складі КП 5Н83:

• одна дизельна електростанція (ДЕС) 5І57А;
• один розподільно-перетворювальний пристрій (РПП) 5І58;
• кабельні мережі;
• ЗІП.

При живлені від промислової електромережі застосовуються мобільні трансформаторні підстанції (ТПС) 82Х6, 83Х6;

• автомобілі для буксирування ДЕС, РПП і ТПС.

Контейнер Ф9 розміщується на бойовій позиції КП на підготовленій поверхні, в укритті або на МАЗ-543М.

• 5Н64К — контейнерний варіант для ЗРС С-300ПТ;
• 5Н64КВ
• 5Н64М
• 5Н64МТ
• 5Н64С (5Н64А) — самохідний (автомобільний) варіант, розміщений на одній транспортній одиниці (автопоїзд: сідельний тягач МАЗ-7410 та напівпричіп МАЗ-9988) в трьох контейнерах, з часом розгортання не більше 5 хв.

Конструктивно РЛВ 5Н64К розміщений на двох транспортних одиницях:

• транспортний візок, станина якого, разом з змонтованими на ньому контейнерами, встановлюється на бойовій позиції на підготовленій поверхні. Транспортний візок буксирується тягачем на шасі МАЗ-543. На транспортному візку встановлено:
  • апаратний контейнер Ф6 — антенний пост із антеною ФАР який обертається по азимуту (по колу);
  • апаратний контейнер Ф7 — нерухомий контейнер з передавачами та приймальними пристроями.
• транспортна машина (автопоїзд) 5Т58 на якій розташовані:
  • апаратний контейнер Ф8 — нерухомий контейнер з пристроями:
    • захисту від радіоперешкод;
    • обробки інформації;
    • керування;
    • засоби передачі даних;
    • засоби мовного зв'язку.
  • кабельний модуль для сполучення РЛВ з ПБК.

Для забезпечення автономного електропостачання РЛВ 5Н64 використовується модуль системи автономного енергоживлення (САЕ) 5Е453 у складі КП 5Н83:

• дві дизельні електростанцій (ДЕС) 5І57А;
• два розподільно-перетворювальні пристрої (РПП) 5І58;
• кабельні мережі;
• ЗІП.

При живлені від промислової електромережі застосовуються мобільні трансформаторні підстанції (ТПС) 82Х6, 83Х6;

• автомобілі для буксирування ДЕС, РПП і ТПС.

Низьковисотний виявляч (НВВ) 5Н66 призначений для виявлення цілей що наближаються або віддаляються, в тому числі і крилатих ракет з малими відбиваючими поверхнями, на малих висотах в умовах відбиття сигналу від місцевих предметів та при сильній протидії радіоперешкод противником. Робота НВВ автоматизована і забезпечує видачу цілевказівок в зенітно-ракетні комплекси (ЗРК) С-300 по виявленим цілям за координатами: швидкості, дальності і азимута.

• 5Н66К
• 5Н66Л
• 5Н66М
• 5Н66М-1А
• 76Н6

До складу НВВ 5Н66 ЗРС С-300ПТ входить:

• апаратний контейнер Ф5, антенний пост НВВ. До складу контейнера Ф5 входять:
  • контейнер з приймально-передавальної апаратурою і підставка антенного поста, що забезпечує огляд простору по азимуту шляхом кругового механічного обертання;
  • антенна голівка з приймальною і передавальною антенами і антеною придушення бічних пелюсток,
• апаратний контейнер Ф52. Апаратура контейнера забезпечує передачу інформації на ЗРК по кабелю на відстань до 500 м. До складу контейнера входять:
  • апаратура обробки сигналів, автоматичного знімання координат, контролю, управління і тренажу;
  • контрольного індикатора кругового огляду;
  • апаратура гучномовного зв'язку (ГМЗ) для оперативного зв'язку з ЗРК і засобами енергопостачання;
  • засобами протиатомного і хімічного захисту (ПАЗ-ПХЗ).
• монтажний комплект, що містить необхідні кабелі та додаткові пристрої для розгортання РЛС, підключення її до ЗРК та засобам енергопостачання;
• модуль електроживлення 98Е6;
• автомобілі для буксирування модуля електроживлення 98Е6;
• універсальна пересувна вишка 40В6М/40В6МД.

Склад НВВ 5Н66М ЗРС С-300ПТ/С-300ПС:

• апаратний контейнер Ф5М;
• апаратний контейнер Ф52М;
• монтажний комплект, що містить необхідні кабелі та додаткові пристрої для розгортання РЛС, підключення її до ЗРК та засобам енергопостачання;
• модуль електроживлення 98Е6;
• автомобілі для буксирування модуля електроживлення 98Е6;
• універсальна пересувна вишка 40В6М/40В6МД.

Керування роботою НВВ здійснюється з апаратного контейнера Ф52/Ф52М або дистанційно з апаратного контейнера Ф2/Ф2М РПН 5Н63/5Н6С.

НВВ 5Н66/5Н66М в транспортному положенні перевозиться двома автопоїздами 5Т58/5Т58-2. На одному перевозиться апаратний контейнер Ф5/Ф5М, антенного поста НВВ, а на іншому — апаратний контейнер Ф52/Ф52М.

• 5Н63-1 — радіолокатор підсвітки і наведення ЗРК 5Ж15-1 ЗРС С-300ПТ-1
• 5Н63С — радіолокатор підсвітки і наведення ЗРК 5Ж15С ЗРС С-300ПС
• 30Н6

Пускові установки (ПУ) для ЗУР комплексу С-300ПТ проектувалися в ленінградському КБСМ під керівництвом головного конструктора Миколи Олексійовича Трофимова. Перший варіант пускової установки під позначенням 5П85П являв собою перевозимий стартовий стіл, який забезпечував розгортання ракетної батареї на непідготовленій позиції. Спочатку на ПУ передбачалося розмістити зв'язку-касету з п'ятьма ЗУР, що знаходяться в транспортно-пускових контейнерах (ТПК) діаметром по 1,1 м. Зв'язка ТПК повинна була доставлятися на позицію і встановлюватися у вертикальне положення за допомогою, виготовленої на базі шасі МАЗ-543, транспортно-встановлючої машини (ТВМ).

Однак більш глибока проробка подібної зв'язки ТПК показала наявність істотних труднощів при її експлуатації. Не забезпечувався заданий темп пуску ракет, так як старт першої-ж ЗУР приводив до розгойдування касети. При виході з ладу однієї з ракет в ТПК або після витрачання частини з об'єднаних в зв'язці ТПК для відновлення боєкомплекту була потрібна заміна всієї зв'язки в цілому. Подібне перезарядження касети при неповному використанні ракет, як і зберігання касет, обладнаних загальним електророз'емом, вело до додаткових проблем при експлуатації. Крім того, постійно перебування у вертикальному положенні надавало додаткові демаскуючі ознаки пускової установки. В кінцевому рахунку після узгодження технічного завдання число ТПК в касеті було скорочено до чотирьох.

Після розробки ескізного проекту стартового столу була також випущена робоча документація по 5П85П, але «в металі» даний варіант так і не виготовили. Надалі всі зусилля розробників були зосереджені на буксирувальній ПУ. Перша версія не буксирувальної ПУ представляла собою напівпричіп з підкатними ходами і підйомом пакета ТПК в сторону задньої осі ПУ, але і ця версія не була прийнята.

Надалі всі зусилля розробників були зосереджені на буксирувальній ПУ 5П851 з підйомом пакета в сторону тягача. Випуск ПУ 5П851 проводився до початку 80-х років.

• 5П851А — буксирувальна пускова установка ЗРС С-300ПТ-1/1А. Допрацьована 5П851, для перезарядження яких використовувалися заряджальні машини 5Т99 на шасі КрАЗ-255 або самохідні кранові засоби.

Пускова установка 5П851А випускалася в декількох варіантах, зовні відрізнялися формою станин, гідравлікою і місцем розташування стійки артилерійської панорами.

Буксирувальна ПУ 5П851 забезпечує:

• транспортування пакета з 4-х транспортно-пускових контейнерів (ТПК) 5П86 з ЗУР;
• перевід пакету ТПК в бойове положення;
• проведення передпускових операцій;
• проведення пуску.

ПУ 5П851 виконана на шасі напівпричепа МАЗ-938Б з розміщеними на ньому:

• хиткої частини зі зв'язкою з чотирьох контейнерів;
• гідравлічний привід для:
  • висунення опорних домкратів;
  • підйому хиткої частини;
  • переміщення зв'язки ТПК.

На бойовій позиції ПУ встановлювалися безпосередньо на ґрунт або на підготовлену поверхню. Спочатку ПУ встановлювалася на допоміжні гідравлічні опори, тягач (КрАЗ-255В або КрАЗ-260) розчіплювали від ПУ і від'їжджав від установки, після чого розводилися станини основних гідравлічних опор і ПУ горизонтувалась. При переводі в бойове положення пакет ТПК піднімався в сторону розведених станин (в сторону тягача) основних гідравлічних опор і опускався на ґрунт.
Після переводу в бойове положення ПУ 5П581 для інформаційної взаємодії з'єднувалися кабелями з розташованим на відстані в кілька десятків метрів апаратним контейнером Ф3 (кабіна стартової автоматики) і з системою електропостачання.
Для автономного електропостачання ПУ 5П851 застосовується система автономного електропостачання (САЕ) 5Е451 (5Е451А для ПУ 5П851А)

У травні 2018 року стало відомо про повернення до строю в Повітряних Силах ЗС України одразу шести зенітно-ракетних комплексів, серед них і С-300ПТ.

Восени 2018 року було заплановано здійснити випробувальні пуски з відновлених ЗРК С-300ПТ. Також будуть перевірені відновлені «Куб», «Тор» С-125 та С-300В1. Проте підготувати для випробувань відновлені С-200 іще забракло часу[8]. 6 листопада 2018 року було успішно завершено бойові стрільби підрозділів зенітних ракетних військ Повітряних Сил та військ протиповітряної оборони Сухопутних військ ЗС України. Було випущено понад 30 зенітних ракет із семи типів зенітних ракетних комплексів: С-300ПС, С-300ПТ, С-300В1, «Бук-М1», «Оса-АКМ», С-125М1 та С-125-2Д1. Спочатку робота по реальних цілях — літаках, з імітованими пусками ракет, а вже 1-2 листопада роль реальних мішеней зіграли БПЛА ВР-3 «Рейс». Майже всі цілі — знищено[9].