ТГК2

Тепловоз ТГК2 — серійний радянський маневровий і промисловий тепловоз з гідропередачею, побудований на Калузькому машинобудівному заводі.

ТГК2
ТГК2-7933 в Музеї історії та залізничної техніки Південної залізниці (Харків)
Основні дані
Рік будування 1960-2008
Країна будування  СРСР
Завод Калузький машинобудівний завод
Разом побудовано понад 9000
Країни експлуатації  СРСР,  Україна,  Росія
Ширина колії 1520 мм
Рід служби маневровий
Технічні дані
Конструкційна швидкість 60 км/год
Робоча маса 28 т для ТГК2 і 32 т для ТГК2-М
Потужність дизеля 220—250 к.с. для ТГК2 і 275 к.с. для ТГК2-М
Тип передачі Гідравлічна

Історія

Паралельно з випуском двовісних тепловозів ТГК (1958—1962) Калузький машинобудівний завод спроектував і 1960-го почав випуск потужнішого двовісного тепловоза, який отримав позначення ТГК2 (Тепловоз з Гідропередачею Калузьского заводу, тип 2), призначеного для роботи на коліях промислових підприємств і як маневрового локомотива на станціях залізниці з максимальною масою причіпного складу на майданчику до 700 тонн.

Калузький завод будував ці тепловози до 2008[1]. Зараз будується модернізована версія тепловоза — 'ТГК2-М, яка відрізняється збільшенням потужності дизеля і дещо збільшеною масою тепловоза. З 1960 було випущено понад 9000 локомотивів серії ТГК2.

Експортний варіант тепловоза позначався ТГК2-Э, поставлявся до НДР на Німецькі залізниці (183 локомотиви), до Чехословаччини на Чехословацькі залізниці (55) і до Польщу на Польські державні залізниці[2].

Конструкція

Порівняно з попередньою серією (ТГК), в новому тепловозі був реконструйований кузов, зменшена ширина локомотива і в систему ресорного підвішування додані циліндричні пружини. Капотний кузов встановлювався на листовий рамі. Букси щелепного типу з роликовими підшипниками.

Дизельний двигун — шестициліндровий чотиритактний У1Д6-250ТК з газотурбінним наддувом виробництва Свердловського турбомоторного заводу. Передача потужності від двигуна осям здійснювалася гідротрансформатором ГТК-II комплексного типу, реверсивною двоступеневою коробкою передач, карданними валами і осьовими редукторами.

Кабіна машиніста і капот машинного відділення — зварної конструкції. Стінки кабіни і капоту виконані з теплозвукоізоляцією.

Тепловоз мав системи: охолодження двигуна, паливну, пневматичну, систему електрообладнання, а також контрольно-вимірювальну апаратуру і прилади керування.

Управління теловозом здійснювалося з двостороннього посту.

Гальмо тепловоза — колодкове двостороннє з пневматичним і ручним приводами. Для управління гальмами причіпного складу на тепловозі передбачений кран машиніста.

Тепловоз обладнаний світловою та звуковою сигналізаціями, підігрівачем для прогрівання систем двигуна перед пуском в холодну пору року, пісочницями з пневматичним приводом, опаленням і вентиляцією в кабіні машиніста.

Примітки

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.