ТЕП10
ТЕП10 (Тепловоз з Електричною передачею, Пасажирський, 10-та серія) — радянський пасажирський тепловоз з електричною передачею. Харківський завод транспортного машинобудування збудував 335 локомотивів впродовж 1960—1968. Луганський тепловозобудівний завод впродовж 1964—1967 збудував 218 пасажирських тепловозів ТЕП10Л.
| ТЕП10 | |
|---|---|
.jpg.webp) | |
| Основні дані | |
| Рік будування | 1961 — 1968 |
| Країна будування |
 СРСР |
| Завод | Харківський завод транспортного машинобудування |
| Разом побудовано | 335 |
| Країни експлуатації |
СРСР → *  Україна *  Росія |
| Ширина колії | 1520 мм |
| Рід служби | пасажирський |
| Технічні дані | |
| Конструкційна швидкість | 140 км/год |
| Осьова формула | 30−30 |
| Навантаження від рушійних осей на рейки |
21,5 тс |
| Потужність дизеля | 3000 к. с. |
| Тип передачі | електрична |
| Запас пального | 5000 кг |
Тепловози ТЕП10 були створені на базі серії ТЕ10, тому первісне позначення серії було ТЕ11.
За результатами випробувань призначенням тепловозів ТЕП10 стало водіння важких пасажирських поїздів.
Опис
Цільний кузов вагонного типу з двома кабінами спирався на два тривісні візки, які були уніфіковані з візками тепловозів серії ТЕ3.
Порівняно з ТЕ10, передатне відношення тягових редукторів змінили з 15:68=1=4,53 на 20:63=1:3,15, тому сила тяги тривалого режиму зменшилася до 17200 кг (порівняно з 25000 кг в ТЕ10), швидкість зросла до 140 км/год (порівняно зі 100 км/год в ТЕ10), запас палива зменшився з 6500 кг до 5000 кг.
Починаючи з ТЕП10-109, встановлювалися випробувані на тепловозі 2ТЕ10Л-004 уніфіковані тягові електродвигуни ЕД-107, що також встановлювалися на тепловозах ТЕ10 усіх виконань і маневрових тепловозах ТЕМ2.
Тяговий електродвигун ЕД-107 масою 3100 кг за майже однакових розмірів з тяговим електродвигуном ЕДТ200Б тепловозів ТЕ3 мав більшу потужність — 305 кВт проти 206. Номінальна напруга за потужності 305 кВт становила 463 В, сила струму — 720 А зі швидкістю обертання якоря 580 об/хв. Максимальна напруга — 700 В, сила струму — 476 А зі швидкістю обертання якоря 2290 об/хв. Редуктор залишився незмінним.
Експлуатація
Депо Ленінград-Пасажирський-Московський для обслуговування поїздів на ділянках Ленінград — Петрозаводськ, Ленінград — Череповець і депо Саратов, Волгоград і Ташкент.
Останнім депо, де експлуатувалися тепловози ТЕП10, стало депо Муром Горьківської залізниці, де ці тепловози обслуговували поїзда Муром — Черусти і Муром — Ковров.
ТЕП10-008 був обладнаний реостатним гальмуванням і в кінці 1965 надійшов для випробувань на Жовтневу залізницю.
Музеї
Кілька тепловозів збережені для музеїв: ТЕП10-082 в музеї залізничної техніки на ст. Сеятель, ТЕП10-163 в залізничному музеї на Варшавському вокзалі в Санкт-Петербурзі, ТЕП10-186 — в музеї залізничної техніки на Ризькому вокзалі в Москві. Також збереглися ТЕП10-205 на експериментальному кільці ВНДІЗа в Щербинці, ТЕП10-311 в залізничному музеї Ростова на Дону і ТЕП10-209 в депо Тихорєцьк.
В Україні
Станом на 2010 рік в Україні зберігався один тепловоз ТЕП10-333 на Новооржицькому цукровому заводі Полтавської області. Не експлуатується[1]
ТЕП10Л
ТЕП10Л (Тепловоз з Електричною передачею, Пасажирський, 10-та серія, Луганська модифікація) пасажирський тепловоз, створений на базі тепловоза 2ТЕ10Л.
ТЕП10Л мали одну кабіну, що вимагало розвороту на кінцевих станціях, а також уможливило зберегти конструкцію кузова тепловозів 2ТЕ10Л.
На ТЕП10Л встановлювалися електропневматичні гальма, а редуктор мав передатне відношення однакове з ТЕП10 (20:63=1:3,15), тягові параметри також були однакові.
Запаси палива, мастила, воді і піску були однаковими з однією секцією 2ТЕ10Л
На ТЕП10Л № 001-008 і 010—020 встановлювалися тягові електродвигуни ЕД-104А, на № 009 і з 021 — тягові електродвигуни ЕД-107,
До ТЕП10Л-020 використовувалися суцільнокатані колеса, наступні локомотиви мали колеса з бандажами.
У ТЕП10Л № 039 і 040 кабіни машиніста були виготовлені зі склопластику.