Таванська переправа

Таванська переправа (Казикерменський перевіз, Бериславський чумацький тракт) — переправа через річку Дніпро відома з часів коли ці землі входили до Золотої орди, знаходилась біля побудованої в 14 столітті резиденції Тохтамиша Догангечит[1][2]. А в 15 столітті тут знаходилася «Вітовтова митниця», але в кінці 15 століття ці землі відійшли до Османської імперії і її васала Кримського Ханства[3].

Надалі протягом тривалого часу місцевість відігравала ключову роль у відносинах між козаками і нехристиянським населенням степу. На переправі, через постійні перестрівання козаками (які замість того аби гонити за суперником по степу як правило відразу збиралися зустрічати ворога біля Тавані) татар які верталися з награбованим до Криму, з наказу османів було збудовано чотири фортеці: Мустридкермен і Мубараккермен, що були розташовані на острові, та Кизикермен і Асланкермен (райони сучасних Берислава та Каховки відповідно).

У 1523 році козацькі загони Семена Полозовича і Криштофа Кмитича цілий тиждень не пропускали татарського війська через Таванську переправу. Гійом-Левассер де Боплан у видрукуваному 1650 році у Франції «Описі України» називає Таванську переправу «найкращою» з-поміж п'яти на Дніпрі. Дана переправа використовувалася аж до 20 століття, остаточно перестала використовуватися після побудови Каховської греблі в 1950х роках.