Таволга звіробоєлиста

Кущ, 0.5–1.5 м заввишки. Суцвіття волотисте, з пазушних зонтиків. Квіти 5–8 мм в діаметрі[1]. Гілки прямі, розлогі; гілочки від бурих до сіро-коричневих, стрункі, голі або дрібно опушені, коли молоді; бруньки яйцеподібні, малі, з кількома коричневими лусочками, голі або підголі, вершини гострі. Черешок 1–4 мм, голий; листові пластини довгасто-зворотнояйцеподібні або зворотнояйцеподібно-ланцетні, 1.5–2 × 0.5–0.7 см, зазвичай гладкі, рідко опушені на обох поверхнях, краї цілі, верхівка тупа або гостра. Чашолистки трикутні, 1.5–2 мм, підняті у плодах, вершини гострі. Пелюстки білі, субкулясті або зворотнояйцеподібні, 3–3.5 × 3–4 мм, голі, верхівка тупа. Тичинок 20, від трохи коротших до майже рівних пелюсткам[3].

Європа: Україна, Росія, Болгарія, Франція, Португалія, Іспанія, Італія; Азія: Вірменія, Азербайджан, Грузія, Росія, Китай, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан, Монголія, Туреччина. Натуралізовано: Білорусь, Бельгія[4][5]. Населяє рідкі ліси, хащі, сухі сонячні схили[3].

В Україні зростає на кам'янистих відкритих схилах, гранітних відслоненнях — у Лісостепу і Степу, особливо на Лівобережжі, часто. Розводять також у садах і парках як декоративні рослини[1].

Квітки і листя сушать і вживають для заварювання чаю, що має досить приємний запах, смак і колір. Квітки кладуть у вино або пиво під час бродіння, ними настоюють горілки та лікери. [6]

• 
  Квіти
• 
  Листя

• Таволга звіробоєлиста // Дикі їстівні рослини України / Рева М. Л., Рева Н. Н.. — Київ : «Наукова думка», 1976. — С. 136, 152.