Тази
Та́зи (удэ́) – один з нечисленних корінних народів на Далекому Сході Російської Федерації, чисельність якого налічує 276 чоловік. Проживають переважно у Ольгинському районі Приморського краю. Де-які представники народу проживають у інших районах Російської Федерації. Є спорідненими з удегейцями й нанайцями. У радянський час розглядалися як частина удегейців.[2][3] 2000 року тази були визначені як окремий етнос групи корінних нечисленних народів Російської Федерації.[4]
Тази | |
---|---|
Кількість |
Російська Федерація: 274 (2010 рік)[1] |
Ареал |
Приморський край: 253 [1] (2010)
Башкортостан: 4 [1] (2002) |
Близькі до: | удегейці, нанайці |
Мова | тазька, російська |
Історія
Народність тазів сформувалася у другій половині XIX століття. Ця етнічна група має метисне походження й сформувалася внаслідок змішування удегейців й нанайців з манчжурами й китайцями.[4] У 1860-х роках розпочалася інтенсивна колонізація Усурійського краю росіянами та китайцями. Китайці приїздлили сюди спочатку лише на заробітки й потім їхали на батьківщину.[5] Згодом частина китайців залишалася у цьому регіоні. Приходили у Росію майже виключно китайці-чоловіки, без сімей. Тому китайці охоче вступали у шлюб з місцевими жінками. Найпівденніша частина удегейців поступово сильно китаїзувалася. Місцеві жителі називали таких удегейців китайським ім’ям дацзи, що у мові місцевих росіян і не росіян набуло звучання тази.[6]
Посилання
- Всероссийские переписи населения 2002 2010 годов. Процитовано 8 серпня 2015.[недоступне посилання з жовтня 2019]
- Тазы // Большая советская энциклопедия. М., Т. 41, 1956.
- Тазы. Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969—1978.
- Энциклопедический словарь. 2009.
- Удэгейцы // Народы России. Энциклопедия. – М., 1994. Стр. 353.
- Китайцы // Народы России. Энциклопедия. – М., 1994. Стр.159.