Такахата Ісао

Такахата Ісао (яп. 高畑 勲; 29 жовтня 1935 5 квітня 2018) — один з найвідоміших аніматорів Японії. Разом з Хаяо Міядзакі заснував студію Гіблі і довгий час був її співголовою. З-поміж чотирьох фільмів, режисером яких він був на студії Гіблі: воєнної драми «Могила світлячків», романтичної драми «Лише вчора», комедії «Мої сусіди Ямада» і пригодницько-екологічного «Війна танукі в періоди Хейсей і Помпоко», «Могила світлячків», що оповідає історію двох сиріт під час Другої Світової війни в Японії, вважається одним з найкращих аніме за всю історію цього жанру.

Ісао Такахата
яп. 高畑勲
Народився 29 жовтня 1935(1935-10-29)[1][2][…]
Ісе, Японія
Помер 5 квітня 2018(2018-04-05)[3][4][…] (82 роки)
Токіо, Японія[3]
·рак легень[5]
Країна  Японія
Національність Яматосці
Діяльність режисер, продюсер
Alma mater Токійський університет
Знання мов японська[6][7]
Заклад Toei Animation[7], Shin-Ei Animationd, Nippon Animation, Telecom Animation Film і Studio Ghibli[7]
Роки активності з 1961
Magnum opus Могила світлячків[7]
Нагороди
Орден Мистецтв та літератури
IMDb ID 0847223

Біографія

Народився в Удзіямі (тепер Ісе) префектура Міе, Японія 29 жовтня 1935 року. Закінчивши у 1959 році Токійський університет за спеціальністю французька література, Такахата починає працювати в тільки-но створеній анімаційній студії «Tōei Dōga animation company» (нині Toei Animation). Де у 1965 році став режисером аніме-фільму «Хорс: принц Сонця» («Hols: Prince of the Sun»), під час зйомок якого і познайомився з Міядзакі Хаяо. Фільм був першим фільмом студії, який відступив від канонів Діснеївської анімації, що панували в той час у японській анімації, і справедливо вважається етапним в історії аніме. Не зважаючи на беззаперечні художні якості фільму, його очікував фінансовий провал. У зв'язку з цим та остракізмом з боку колег по студії Тоей, Такахата та Міядзакі разом залишили студію, щоб співпрацювати разом над багатьма фільмами.

У 1971, з метою зняти аніме-фільм «Пеппі — довга панчоха», залишають «Tōei Dōga animation company». Вони поїхали до Швеції, щоб отримати права на екранізацію, та Астрід Ліндгрен відмовила їм. Хоча їх плани не здійснилися, Хаяо Міядзакі будучи у захопленні від замку у Вісбю, і пізніше зробив Стокгольм та Вісбю місцем дії «Служби доставки Кікі».

У тому ж році Такахата та Міядзікі отримали пропозицію стати режисером аніме-телесеріалу «Люпін ІІІ» в середині сезону. Вони погодилися з умовою, що їх імена не будуть названі в титрах.

У 1973 ж році Такахата започаткував серію аніме-телесеріалів "«Театр шедеврів всього світу» (Sekay Maysaki Gesidz), в якій об'єднав адаптації найвідоміших творів дитячої літератури світу. Перший телесеріал, за повістю швейцарської письменниці, «Хейді», отримав назву «Heidi, Girl of the Alps» (1974), і мав великий успіх. За тим були «3000 миль у пошуках матері» (1976) і «Анна з Зелених Дахів» (Akage no Ann) (1979).

У 1981 році Такахата став режисером аніме-телесеріалу «Chie the Brat» (Jarinko Chie).

У 1982 році Такахата був обраний режисером стрічки «Маленький Немо» (Little Nemo), аніме, яке знімалося Telecom з прицілом на прокат у США. Разом з Хаяо Міядзакі та Ясуо Отсука, Такахата їде до США. Проте творчі розбіжності між японською стороною та продюсером з американської сторони Гаррі Кутцом (відомий як продюсер «Зоряних воєн») призвели до того що Такахата відмовився від поста режисера і залишив Telecom. Міядзакі та інші наслідували його приклад.

Коли Хаяо Міядзакі запропонували зняти фільм за мангою Навсікая з Долини Вітрів (Kaze no Tani no Naushika, 1984), він погодився, з умовою, що продюсером буде Ісао Такахата. Після великого фінансового успіху стрічки, Ісао Такахата та Хаяо Міядзакі у 1985 році заснували студію Ґіблі.

Першим фільмом студії Ґіблі, режисером якого став Такахата була «Могила світлячків» (Grave of the Fireflies) у 1988 році.

Великий вплив на творчість Ісао Такахати справив італійський неореалізм 60-х років, фільми французької «Нової хвилі» та творчість Жака Превера, французького поета і кінодраматурга, якого Такахата відкрив для себе під час навчання в Токійському університеті. У 2004 році Такахата випустив збірку перекладів Превера японською.

Цей вплив помітно відрізняє фільми Такахати, від фільмів інших режисерів аніме. Його фільми, за контрастом, в основному реалістичні з політичним та соціальним підтекстом, і, за виключенням декількох стрічок, є драмами в абсолютно реалістичному середовищі.

Фільми Такахати мали значний вплив на творчість Хаяо Міядзакі. За словами Ясуо Отсуки, провідного аніматора студії Ґіблі, Міядзакі запозичив своє почуття соціальної відповідальності саме від Ісао Такахати, і без Ісао Такахати Міядзакі, можливо, займався б лише коміксами.

На відміну від більшості режисерів аніме, Такахата ніколи не працював штатним аніматором.

Роботи

Помічник режисера

  • The Littlest Warrior (Anju to Zushiōmaru), 1961
  • Iron Story (Tetsu Monogatari), 1962
  • The Little Prince and the Eight-Headed Dragon (Wanpaku Ōji no Orochi Taiji), 1962
  • The Biggest Duel in the Underworld (Ankokugai Saidai no Kettō), 1963
  • Hustle Punch (TV), 1965
  • Secret Little Akko (TV) (Himitsu no Akko-chan), 1969

Режисер

  • Хорс: принц Сонця (Taiyō no Ōji — Horusu no Daibouken), 1968
  • A-tarou the Workaholic (TV) (Mōretsu Atarō), 1969
  • Apache Baseball Team (TV) (Apatchi Yakyūgun), 1971
  • Люпін III (Rupan Sansei), 1971
  • Panda! Go, Panda!, 1972
  • Lowest-of-the-Low Kitarou (TV) (Gegege no Kitarō), 1972
  • Red-armored Suzunosuke (TV) (Akadō Suzunosuke), 1973
  • Гайді (TV) (Arupusu no Shōjo Haiji), 1974
  • 3000 ліг у пошуках мами (TV) (Haha wo Tazunete Sanzen-ri), 1976
  • Конан (TV) (Mirai Shōnen Konan), 1978
  • Анна з Зелених Дахів (TV) (Akage no An), 1979
  • Chie the Brat (TV) (Jarinko Chie), 1981
  • Gauche the Cellist (Serohiki no Gōshu), 1982
  • The Story of Yanagawa's Canals (Yanagawa Horiwari Monogatari), 1987
  • Могила світлячків (Hotaru no Haka), 1988
  • Лише вчора (Omohide Poro Poro), 1991
  • Війна танукі в періоди Хейсей і Помпоко (Heisei Tanuki Gassen Pon Poko), 1994
  • Мої сусіди Ямада (Hōhokekyo Tonari no Yamada-kun), 1999
  • Participated in Winter Days (Fuyu no Hi), 2003
  • Казка про принцесу Каґую (Kaguya-hime no Monogatari), 2013

Продюсер

Сценарист

  • Могила світлячків (Hotaru no Haka), 1989
  • Мої сусіди Ямада (Houhokekyo Tonari no Yamada-kun), 1999
  • Казка про принцесу Кагуя (Kaguya-hime no Monogatari), 2013

Ідея

  • Wasteland Boy Isamu (TV) (Kouya no Shounen Isamu), 1973
  • A Dog of Flanders (TV) (Furandaasu no Inu), 1975
  • Seton Animal Chronicles: Jacky the Bear Cub (TV) (Shiiton Doubutsuki Kuma no Ko Jakkii), 1977
  • Perrine's Story (TV) (Periinu Monogatari), 1978

Примітки

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. SNAC — 2010.
  3. Studio Ghibli Co-Founder Isao Takahata Dies At 82 // Kotaku — 2018.
  4. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. Slotnik D. E. Isao Takahata, Leader in Japanese Animation, Dies at 82 — 2018.
  6. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. Library of Congress AuthoritiesLibrary of Congress.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.