Талько-Гринцевич Петро Антонович

П. А. Талько-Гринцевич народився 20 червня (2 липня) 1891 року в Омську.

У 1916 році закінчив фізико-математичний факультет Московського університету.

Працював заступником завідувача гідрохімічного відділу Всеросійського земського союзу у Мінську, де виконав перше наукове дослідження на тему «Про гідрохімічний аналіз питних вод в районі Західного фронту».

Упродовж 1918 – 1919 років працював у відділі народної освіти Конотопа, викладав математику і фізику в учительській семінарії та чоловічій гімназії міста Білопілля Харківської губернії.

У 1921 році був призначений заступником завідувача індустріально-технологічного відділу Народного комісаріату освіти УРСР, викладав у Харківському технологічному інституті. В 1923 році був переведений до Одеського інституту народної освіти на посаду професора фізики. Читав курси лекцій з фізики, рентгенології, радіології.  Брав активну участь в організації Фізичного інституту в Одесі. У 1926 році затверджений у вченому званні професора.

Наприкінці 1929 року очолив рентгенівську лабораторію Інституту прикладної мінералогії в Харкові. У 1930-х роках працював інспектором науково-технічних установ Вищої Ради народного господарства УРСР. Очолював фізико-технічну лабораторію Інституту споруд.

Упродовж 1933 – 1938 років завідував кафедрою фізики Білоруського садово-городнього інституту у Мінську, викладав фізику у сільськогосподарському інституті у Горькому.

В 1938 році переїхав до Новосибірська, де працював завідувачем кафедри фізики в інженерно-будівельному та сільськогосподарському інститутах.

Помер 29 жовтня 1952 року у Новосибірську.

Одним із перших у вітчизняній дидактиці фізики показав необхідність актуалізації загальних питань методології та методики навчання.

У 1927 році в «Записках Одеського інституту народної освіти» опублікував працю «Короткий начерк головних питань методики та методології фізики з точки зору діалектичного матеріалізму», в якій підкреслив важливе значення як експериментальних, так і теоретичних методів фізичної науки, необхідність ознайомлення з ними учнів та студентів у процесі навчання фізики. Такі підходи були реалізовані у виданому в 1931 році підручнику «Нарис фізики».

Зосереджував свої зусилля на наукових дослідженнях із рентгенофізики. Вивчав вплив рентгенівського випромінювання на електропроводність органічних рідин та організм людини, а також питання захисту від нього.

• Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.».

• Вчені вузів Одеси: Біобіліографічний довідник. - Вип. І: Природничі науки. 1865 - 1945. — Ч. 4: Фізики. Астрономи / Упорядник І. Е. Рікун. — Одеса: ОДНБ, 2003. — С. 73 - 75.
• Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського: Історичний поступ. Сучасність. Майбутнє. / О. Я. Чебикін, І. А. Болдирєв та ін. — Одеса, 2007. — С. 40.

• Петро Антонович Талько-Гринцевич – невідомі сторінки біографії / Т. О. Кисільова // Південь України у вітчизняній та європейській історії : матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції (Одеса, 25-26 вересня 2014 року): Збірник наукових праць / гол. редкол.: В. С. Дорофєєв. – Одеса : Астропринт, 2014. – С. 205 - 210.
• Науковці  Південноукраїнського  національного педагогічного університету  імені К. Д.  Ушинського: Біографічний  словник./В. М. Букач. – Вип. 1.  – Одеса: ПНПУ, 2019. – С. 78 - 79.