Тапажос

Тапажос

Річка Тапажос
Річка Тапажос з притоками на мапі басейну Амазонки
2°24′33″ пд. ш. 54°42′56″ зх. д.
Витік злиття річок: Телес-Пірес (Сан-Мануель) та Журуєна, м. Діамантино, штат Мату-Гросу
• координати 7°20′15″ пд. ш. 58°08′35″ зх. д.
Гирло річка Амазонка, м. Сантарен
• координати 2°24′30″ пд. ш. 54°44′12″ зх. д.
• висота, м 10 м
Басейн Амазонка → Атлантичний океан
Країни:  Бразилія
Прирічкові країни:  Бразилія:
    Мату-Гросу
    Пара
    Амазонас
Регіон Пара
Довжина 2 291 км
Площа басейну: 487 000 км²
Середньорічний стік 13 000 м³/с (у гирлі)
Притоки: праві Телес-Пірес, Куруру, Кадаірірі, Тропес, Крепорі, Жаманшин, Купарі;
ліві: Журуєна, Арапіунс
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 3386757, 10109532
 Медіафайли у Вікісховищі

Тапажос (порт. Tapajós) — річка у центральній Бразилії протікає у штатах Амазонас та Пара, а у верхній течії — Мату-Гросу; права притока Амазонки. Належить до водного басейну Атлантичного океану.

Географія

Річка починає свій витік на високому плато в муніципалітеті Діамантино, після злиття двох річок: Телес-Пірес (Сан-Мануель) та Журуєна, які в свою чергу беруть початок на височині Сєрра-дус-Паресіс і течуть по сильно порожистій ділянці через західну область Бразильського нагір'я.

Тапажос тече в північно-східному напрямку, через територію штатів Амазонас та Пара по Амазонській низовині, також утворюючи пороги; в нижній течії ширина русла сягає 15 км. Впадає у річку Амазонку з правого берега поблизу міста Сантарен. Річка має довжину 810 км, а разом із річкою Телес-Пірес має довжину 2 291 км.[1] Площа басейну становить 487 тис. км², за іншими даними — 490 тис. км².[2] Середньорічна витрата води у гирлі становить 13 000 м³/с (за іншими даними 15 500 м³/с).[3]

Живлення дощове, повінь із листопада по березень з підйомом рівня води у нижній течії до 7-8 м. З травня по жовтень річка відносно маловодна. Судноплавна на ділянці 300 км від гирла до міста Сан-Луїс.

Притоки

Річка Тапажос на своєму шляху приймає воду великої кількості приток, найбільші із них (від витоку до гирла):

  • Журуєна (ліва складова, довжина 1 240 км (1 180 км), басейн 190 940 км², стік 4 360 м³/с)
  • Телес-Пірес (Сан-Мануель, права складова, 1 370 км, 154 833 км², 3 980 м³/с)
  • Куруру (права, 320 км, 9 500 км², 200 м³/с)
  • Кадаірірі (права, 150 км)
  • Тропес (права, 150 км, 5 300 км², 120 м³/с)
  • Крепорі (права)
  • Жаманшин (права, 620 км, 49 500 км², 1 500 м³/с)
  • Купарі (права, 130 км, 5 900 км²)
  • Арапіунс (ліва, 250 км, 7 100 км², 2 150 м³/с)

Гідрологія

Спостереження за водним режимом річки проводилось протягом 20 років (1975–1994) на гідрометричній станції Барра Сан Мануель-Жусанте, в бразильському штаті Пара. Станція розташована вниз за течією після впадіння річки Телес-Пірес (Сан-Мануель), і приблизно за 800 км від впадання самого Тапажосу в Амазонку.[4] Середньорічна витрата води яка спостерігалася тут у цей період становила 8 342 м³/с для водного басейну 348 344 км². За період спостереження, мінімальний щомісячний стік становив 2 900 м³/с (у вересні), в той час як максимальний — склав 20 291 м³/с (в березні).

На графіку приведено показники середньомісячної витрати води річки Тапажос за 20 років спостереження (1975–1994) на гідрометричній станції Барра Сан Мануель-Жусанте, м³/с:

На річці

На річці розташовані міста Ітайтуба, Сан-Мартін, Сантарен, Авейру. Поруч із містом Ітайтуба на березі річки розташовується національний парк Амазонія. Недалеко від витоків приток Тапажос, поблизу міста Аренаполіс міститься полюс недосяжності Південної Америки.

Примітки
  1. Існують різні дані довжини річки залежно від річкової системи Тапажос: система Тапажос-Телес-Пірес є найдовшою — 2 291 км, система Тапажос-Журуєна-Арінос має довжину 1 550 км і система Тапажос-Журуєна-Ананьїна має довжину 1 930 км. Остання цифра з FAO, внутрішніх вод Латинської Америки, R. Ziesler y G.D. Ardizzone, 1979. Інформація доступна за адресою:
  2. Гідрографія водної системи: Тапажос — Телес-Пірес Архівовано 6 липня 2011 у Wayback Machine. (порт.)
  3. Тапажос // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  4. Amazon Basin — Barra do Sao Manuel-Jusante

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.