Тарантас

Таранта́с (рос. тарантас, походження слова невідоме)[1]  — чотириколісний візок на довгих розворах для далекої дороги[2]. Розвори, тобто довгі бруси, які з'єднували насади, заміняючи звичайні підтоки[3][4], зменшували дорожнє трясіння під час тривалих подорожей. Тарантас був поширений у Росії першої половини XIX століття. Був розрахований, як правило, на чотирьох пасажирів. Якщо застосовувалася однокінна російська запряжка (з голоблями і дугою), то передбачалася можливість використання підпряжного, для чого тарантаси споряджалися відкидною стельвагою[5].

Тарантас у Сибіру. 1885 рік.

Див. також

Примітки
  1. М. Фасмер припускав запозичення з тат. taryntas (Горяєв, ЕС 444), крім того, допускалася — явно помилково — спорідненість з др.-інд. taráṇi- «швидкий», tarasā (Горяєв, Доп. 1, 48) або зв'язок з Таранто, тараторити (Горяєв, ЕС 360). Все це недостовірно. Схожі — таратайка («візок, коляска»), тарантайки, також в знач. «триндичиха», пол. taratatka, taradajka, taradejka «візок» (Брюкнер 565).
    Походження слова тарантас в етимологічному онлайн-словнику Фасмера М.
    Тарантас. Походження не ясно. Можливо, діал. суф. похідне від тарантать («деренчати, скрипіти, тріщати»), пор. укр. торохтіти чи тарахкотіти
  2. Тарантас // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Розвора // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  4. Розворювати // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  5. Тарантас // Товарный словарь
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.