Таран Андрій Іванович

Андрі́й Іва́нович Тара́н (19 (31) серпня 1883(18830831), Нікополь 5 березня 1967, Ленінград) — російський, український та радянський художник-монументаліст[1][2].

Таран Андрій Іванович
Народився 19 серпня 1883(1883-08-19) або 31 серпня 1883(1883-08-31)
Нікополь, Катеринославський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер 5 березня 1967(1967-03-05) (83 роки)
Діяльність художник
Відомі учні Кумпан Федір Іванович і Базилєв Микола Іванович

Біографічні відомості

Навчався у Пензі, у 1906—1909 роках — у Петербурзі, у 1909—1912 роках — у Парижі.

Від 1923 року — в Україні. Викладав у Київському художньому інституту), де 1923 року організував мозаїчну майстерню. Наприкінці 1930-х років виїхав до Ленінграда.

Член АРМУ і ОСМУ.

Твори

Головні твори — індустріальні мотиви пейзажно-етюдного характеру і натюрморти в постімпресіоністичному дусі.

  • «Задиміла домна» (1927).
  • «На Дніпрельстані» (1929).
  • «Гурток винахідників» (1933).
  • «Криворізькі етюди» (1937).
  • «На кар'єрі» (1938).

Примітки

  1. «Всесвіт» 1988 р., № 02, стор. 179. Архів оригіналу за 21 квітня 2016. Процитовано 20 липня 2015.
  2. Іменний покажчик

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.